Троцький Ілля Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілля Маркович Троцький
Народився 10 червня 1879(1879-06-10)
Ромни, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 5 лютого 1969(1969-02-05) (89 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна  Російська імперія
 США
Діяльність журналіст, публіцист, adult educator
Галузь освіта[d][1], літературна діяльністьd[1] і культура[1]
Знання мов їдиш і російська[1]
Партія Народно-соціалістична (трудова) партія

Троцький Ілля Маркович (нар. 10 червня 1879, Ромни, Полтавська губернія, (тепер Сумська обл. України) — пом. 5 лютого 1969, Нью-Йорк, США) — журналіст, редактор, громадський діяч, мемуарист.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався в Роменському реальному училищі, Катеринославському Вищому гірничому училищі та Віденському Політехнічному інституті, де був вільним слухачем машинобудівного факультету.

У 1900-х роках публікувався у періодиці «Кримський вісник», «Русь», «Світанок» («Рассвет») і «Російське слово»[ru]. З 1906 року жив за кордоном, спочатку в Австрії (Відень), потім у Німеччині (Берлін). Публікував свої замітки в німецькомовній пресі, займався перекладацькою діяльністю. У 19121914 роках видавав у Берліні російськомовну газету «Закордонні відгуки» («Заграничные отклики»).

В 19091917 роках був кореспондентом газети «Руське слово»: до 1914 р. в Берліні, потім у Скандинавії. З 1914 по 1920 рік жив у Копенгагені та Стокгольмі, потім знову в Берліні. Співпрацював з емігрантськими виданнями — у берлінських газетах «Дні» (з 1926 р. газета виходила в Парижі), «Кермо» («Руль»), а також у паризькій газеті «Останні новини», ризькій «Сьогодні» та ін. В 1933 році публікував у «Сегодня» репортажі зі Стокгольму про заходи у зв'язку з присудженням Івану Буніну Нобелівської премії з літератури.

Вів різнобічну громадську роботу. Головував у Скандинавському центральному комітеті допомоги постраждалим від війни євреям, член Громадського комітету по організації допомоги голодуючим у Росії, член Спілки російських письменників і журналістів у Берліні, з 1925 року — голова ревізійної комісії і член Правління цієї Спілки. У політичному плані був «народний соціаліст». Член Республікансько-демократичного об'єднання, співробітник єврейських організацій Джойнт, ОРТ, ОЗЕТ.

Співпрацював з берлінським видавництвом Ульштейн-Пропілеї (Ullstein-Propyläen Verlag). Після 1933 року жив у Копенгагені і Парижі, займався журналістикою, друкувався у газеті «Paris-Soir». У 1937 році був прийнятий в паризьку масонську ложу «Вільна Росія» («Свободная Россия»).

Ілля Троцький іноземний кореспондент газети «Русское слово» у Скандинавії, 1916 р.[2]

У 1935 році отримав від ОРТ і ОЗЕ призначення, бути їх представником в Аргентині, де заснував відділення цих організацій у Південній Америці. З 1939 р. постійно жив у Буенос-Айресі. Співпрацював з місцевими єврейськими періодичними виданнями на ідиш «Їдише цайтунг» («Єврейська газета»), «Der shpigl» («Дзеркало»), був редактором «Антології єврейських поетів Аргентини».

У 1946 році оселився у Нью-Йорку. Займався літературною і громадською діяльністю. Працював у нью-йоркській газеті «Нове російське слово», там же публікував свої статті російською мовою. Друкувався так само у нью-йоркській пресі на ідиш — «Форвертс» (Вперед), «Цукунфт» («Майбутнє»), «Моргн-журнал» («Ранковий журнал»), «Дер тог» («День»), «Дер американер» («Американець») та в аргентинській німецькомовної газеті «Jüdische Wochenscha». Брав участь у роботі Союзу руських євреїв, був секретарем правління Літературного фонду.

Автор спогадів про відомих літераторів і громадських діячів першої половини XX ст., опублікованих у періодичній пресі («Дні», «Нове російське слово», «Сьогодні»).

Архів В. М. Троцького зберігається в нью-йоркському Інституті єврейських досліджень YIVO (Ilya Trotsky, RG 577).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Czech National Authority Database
  2. Фотографія «Троцький І. М. (Копенгаген, іноземний відділ т-ва Ситіна)» з книги «Полвека для книги 1866—1916. Литературно-художественный сборник, посвященный пятидесятилетию издательской деятельности И. Д. Сытина».- М.: Типография Т-ва И. Д. Сытина, 1916. Стр. 404(рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Уральский Марк «Неизвестный Троцкий». Илья Троцкий, Бунин и эмиграция первой волны. — Иерусалим; Москва. — Гешарим/Мосты культуры, 2017.
  • Уральский Марк Илья Маркович Троцкий — публицист, общественный деятель, ходатай за русских литераторов в изгнании. В сб.:РЕВА. Кн. 9.—Торонто; СПб.—2014. С. 82-162;
  • Уральский М., Кадаманьяни Ч. «Среди потухших маяков»: письма С. Н. Орема и Т. С. Варшер И. М. Троцкому. — Ibid. — Кн. 10. С. 15-38; Русские евреи в Аргентине: Илья Троцкий и Моисей Авенбург.— Ibid, Кн. 11, 2015. С.;
  • Уральский М. Илья Маркович Троцкий, публицист и общественный   деятель Русского Зарубежья; «Нетленность братских уз»: Переписка И. Троцкого с Буниными и Алдановым.// Новый журнал.— № 277.— 2014. C. 241—265 и C. 256—306; «В запутанных узлах».//Ibid.— № 275, 2014. С.319-349; «Среди потухших маяков»: письма С. Н. Орема И. М. Троцкому//Ibid.— 2015.— № 278. С. 273—288;
  • Уральский М. Память сердца: буниниана Ильи Троцкого// Вопросы литературы.— № 6.— 2014. C. 325—344.
  • Седых А. Памяти И. М. Троцкого// Новое русское слово.— 1969..— 07.02 (№ 20423);
  • Серков, Андрей Иванович  История русского масонства XIX века.— СПб.— Изд. им. Н. И. Новикова.— 2000; Русское масонство.1731-2000 гг./ Энциклопедический словарь. — М.— РОССПЕН.— 2001. С. 810;
  • Осип Дымов Вспомнилось, захотелось рассказать. Из мемуарного и эпистолярного наследия. Том.2. В дружеском и творческом кругу Дымова. Сост. и коммент. В. Хазана.— Jerusalem.— The Hebrew University of Jerusalem.— 2011. С. 504—507;
  • Абызов Ю., Равдин Б., Флейшман Л. Русская печать в Риге: Из истории газеты «Сегодня» 1930-х годов. Кн. III.— Stanford.— 1997. C.12;
  • Марченко Т. В. Русские писатели и Нобелевская премия (1901 _ 1955).— Köln; München.— Bohlau Verlag.— 2007. С. 89;
  • Российское зарубежье во Франции. 1919—2000 : биогр. словарь: в 3 т. / под. общ. ред. Л. Мнухина, М. Авриль, В. Лосской.— Наука.— Дом-музей Марины Цветаевой.— 2008—2010. Т.3;