Трощинський Володимир Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трощинський Володимир Павлович
Народився 17 червня 1951(1951-06-17) (72 роки)
Рогізна, Сквирський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність історик, педагог, політик, викладач університету
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України
Галузь історія
Заклад НАДУ при Президентові України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Симоненко Рем Георгійович
Нагороди

Трощинський Володимир Павлович (нар. 17 червня 1951, с. Рогізна) — дослідник історії української еміграції й української діаспори, політичних течій українського зарубіжжя, етнополітичних процесів та міжнаціональних відносин в Україні, педагог. Доктор історичних наук (1994), професор (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (2011).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в с. Рогізна Сквирського району Київської області.

  • 1968—1973 — студент історичного факультету Київського університету.
  • 1973—1978 — стажист-дослідник, молодший науковий співробітник Інституту історії АН УРСР. 1978 в цьому ж інституті захистив кандидатську дисертацію, присвячену аналізові політико-ідеологічних засад і практики націоналізму й фашизму в 1920—30-х рр. (науковий керівник — доктор історичних наук, професор Рем Симоненко).
  • 1978—1991 — молодший, старший, провідний науковий співробітник, завідувач сектору Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.
  • 1991—1996 — завідувач сектору, завідувач відділу Інституту соціології НАН України.

1994 в Інституті української археографії та джерелознавства імені М.Грушевського НАН України захистив докторську дисертацію на тему: «Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище».

  • 1996—2000 — 1-й заступник міністра, 1-й заступник голови Державного комітету України у справах національностей та міграції.
  • Із 2000 — професор кафедри соціальної і гуманітарної політики, 2002—2009 — декан факультету вищих керівних кадрів, 2009—2011 — 1-й віце-президент, від 2011 — завідувач кафедри соціальної і гуманітарної політики Національної академії державного управління при Президентові України.

Трощинський — головний редактор електронного часопису «Державне управління: Теорія та практика»; заступник головного редактора «Енциклопедії української діаспори», член редакційних колегій часопису «Українська діаспора», «Українського історичного журналу», «Вісника Національної академії державного управління при Президентові України» та ін., заступник голови науково-редакційної колегії 8-томної «Енциклопедії державного управління».

Автор близько 200 друкованих праць у вітчизняних і зарубіжних виданнях, зокрема монографій «Найманці фашизму (Українські буржуазні націоналісти на службі гітлерівців у міжвоєнний період 1921—1939 рр.» (К.: Наукова думка, 1981), «Українці в зарубіжному світі» (К., 1991 (у співавт.)), «Міжвоєнна українська еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище» (К., 1994), «Українці: Історико-етнографічна монографія, кн. 1.» (Опішне, 1999 (у співавт.)), «Українці в світі» (К., 1999 (у співавт.)), «Міжетнічна інтеграція: Постановка проблеми в українському контексті» (К., 2003 (у співавт.)), «Етнонаціональна структура українського суспільства» (К., 2004 (у співавт.)), «Реформування соціальної політики в Україні: проблеми та перспективи» (К., 2012 (у співавт.)), підручника «Закордонне українство: Сутність, структура, самоорганізація: Підручник» (К., 2011 (у співавт.)).

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про присудження Державних премій України в галузі науки і ... | від 03.12.2001 № 1168/2001. zakon2.rada.gov.ua. Процитовано 4 лютого 2017.
  2. Про відзначення державними нагородами України | от 20.06.2003 № 545/2003. zakon5.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №590/2011 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (англ.). Процитовано 4 лютого 2017.

Джерела та література[ред. | ред. код]