Тугурська затока
 | |
| 54°17′ пн. ш. 137°03′ сх. д. / 54.283° пн. ш. 137.050° сх. д.Координати: 54°17′ пн. ш. 137°03′ сх. д. / 54.283° пн. ш. 137.050° сх. д. | |
| Частина від | Охотське море |
|---|---|
| Прибережні країни |
 Росія[1] |
| Регіон | Хабаровський край |
| Середня глибина | 25 м |
| Вливаються |
|
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 2014964 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑151223 ·R (Хабаровський край) |
  Тугурська затока Тугурська затока (Росія) | |
 | |
Тугу́рська затока (рос. Тугурский залив) — затока в південно-західній частині Охотського моря. Вдається у материковий берег із західної сторони Тугурського півосторова (вхідні миси — мис Берсеньєва на південному сході та мис Великий Дуганджа на південному заході)[2]. При вході — Шантарські острови. Довжина 90 км, ширина біля входу — 60 км, глибини до 25 м[3]. Названа за річкою Тугур, що впадає в нього. Береги затоки адміністративно знаходяться у Тугуро-Чуміканському районі Хабаровського краю Російської Федерації.
Береги північної частини затоки від входу до паралелі мису Крайнього високі, скелясті та обривисті. Низовинні частини берега зустрічаються тут лише у вершинах бухт. У південній частині затоки переважають низькі береги і невисокі піщані обриви. Береги південної частини порізані значно менше, ніж береги північної частини. Східний і південний береги вкриті густим мішаним лісом. Південна частина західного берега у місцях, де до моря підходять відроги гір, також лісиста. Далі на північ круті схили гір, що знаходяться поблизу берега, у нижній своїй частині вкриті чагарниками, а вершини гір переважно безлісі[2].
Глибини посередині входу — 20—22 м. На південь від входу поступово зменшуються і в середній, найвужчій частині, складають 14 м. Вершина затоки рясніє мілинами, що пересихають[2].
З жовтня по червень затока вкрита кригою. Припливи неправильні напівдобові (до 2 м)[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б в Охотское море. Энциклопедия, 2009, с. 186.
- ↑ а б Географический энциклопедический словарь, 1989, с. 488.
Література[ред. | ред. код]
- Тугурский залив // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 488.(рос.);
- И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Тугурский залив // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»[ru], 2009. — С. 186. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)
|
