Турач капський
| Турач капський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pternistis capensis (Gmelin JF, 1789)[2][3] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Tetrao capensis Francolinus capensis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тура́ч капський[4] (Pternistis capensis) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[5]. Мешкає в Південно-Африканській Республіці і Намібії[6].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина самців становить 40-43 см, самці важать 600–915 г, самиці 435–659 г[7]. Забарвлення переважно пістряве, темно-сіре, поцятковане білими плямками та білими і охристими смужками. Тім'я, потилиця і скроні сірувато-бурі, смужки на них майже повністю відсутні. Горло і шия білуваті, поцятковані тонкими темними смужками, на грудях вони переходять у плямки. Дзьоб коричневий, знизу біля основи оранжево-червоний. Очі карі, лапи тьмяно-жовті або червонувато-оранжеві. У самиць шпора відсутня або коротка, у самців їх може бути дві.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Червонодзьобі турачі мешкають на заході і південному заході Південно-Африканської Республіки, а також в долині Оранжевої річки на кордоні ПАР і Намібії та у нижній течії Фіш-Рівер. Вони живуть на посушливих плато кару і велд, в заростях на берегах річок та на морських узбережжях, а також на плантаціях, в парках і садах, уникають густих заростей фінбошу та скелястих, кам'янистих пустищ. Зустрічаються парами або сімейними зграйками. Живляться цибулинами, бульбами, пагонами, насінням, зерном і ягодами, а також дрібними комахами і равликами. Червонодзьобі турачі є моногамними птахами. Сезон розмноження у них триває з липня по лютий, з піком у вересні-жовтні. В кладці 6-8 яєць.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pternistis capensis.
- ↑ Latham, John (1783). A General Synopsis of Birds. Т. 2. London: Printed for Benj. White. с. 756—757.
- ↑ Gmelin, Johann Friedrich (1789). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 2 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 759.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pheasants, partridges, francolins. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 червня 2022.
- ↑ Hockey, P. A. R.; Dean, W. R. J.; Ryan, P. G. (2005). Roberts Birds of Southern Africa (вид. 7th). Cape Town: Trustees of the John Voelcker Bird Book Fund. с. 71. ISBN 0-620-34053-3.
- ↑ CRC Handbook of Avian Body Masses by John B. Dunning Jr. (Editor). CRC Press (1992), ISBN 978-0-8493-4258-5.
Джерела[ред. | ред. код]
- Madge and McGowan, Pheasants, Partridges and Grouse, ISBN 0-7136-3966-0
- Sinclair, Hockey and Tarboton, Sasol Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1
Посилання[ред. | ред. код]
- (Cape spurfowl = ) Cape francolin - Species text in The Atlas of Southern African Birds
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |