Туревич Ігор Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Туревич.
Ігор Туревич
Ігор Ігорович Туревич
 Майор
Загальна інформація
Народження 26 лютого 1992(1992-02-26)
Свійчів, Володимир-Волинський район, Волинська область, Україна
Смерть 6 березня 2022(2022-03-06) (30 років)
Миколаївська область, Україна
Поховання Свійчів
Національність українець
Alma Mater Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
 18 ОБрАА
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Ігор Ігорович Туревич (26 лютого 1992, с. Свійчів, Волинська область — 6 березня 2022, Миколаївська область) — український військовослужбовець, льотчик, майор 18 ОБрАА Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького II (2022, посмертно) та III (2022) ступенів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ігор Туревич народився 26 лютого 1992 року в селі Свійчеві, нині Оваднівської громади Володимирського району Волинської области України[1].

Закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Служив старшим бортовим інженером-інструктором 18-ї окремої бригади армійської авіації.

Учасник АТО/ООС[2]. У 2019 році був учасником Миротворчій місії ООН у Демократичній Республіці Конго.

Загинув 6 березня 2022 року на Миколаївщині.

Похований 4 червня 2022 року в родинному селі[1][2].

Залишилася дружина та батьки.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден Богдана Хмельницького II ступеня (13 липня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3];
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (12 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Волинь пам'ятає: у двох громадах сьогодні зустрічають загиблих захисників. Волинські новини. 4 червня 2022.
  2. ↑ а б Наталія Тарковська (5 червня 2022). Попрощалися з героєм Ігорем Туревичем в Оваднівській громаді. Буг.
  3. ↑ Указ Президента України від 13 липня 2022 року № 497/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. ↑ Указ Президента України від 12 березня 2022 року № 128/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Туревич_Ігор_Ігорович&oldid=41850007