Туреос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фреска із зображенням македонського воїна з туреосом. Археологічний музей Стамбула

Ту́реос або фі́реос (грец. θυρεός) — великий овальний щит, уживаний давніми греками у ІІІ-І ст. до нашої ери. Слово θυρεός походить від грецького θύρα («двері») і відбиває схожість його форми та розмірів зі стулкою дверей. Робили його з дерева, обтягали шкірою, додатково зміцнювали умбоном. Туреос здебільшого мав овальну форму, хоча відомі і чотирикутні зразки. Піхотинців, які уживали туреос, звали туреофорами (θυρεοφόροι).

Існує кілька версій появи туреоса у Греції. Згідно з першою, він був запозичений у східних кельтів, які розселилися у долині Дунаю у ІІІ столітті до нашої ери. Згідно з другою, греки запозичили щит під час війн Пірра від осків (союзників Пірра) або від його ворогів римлян, у яких був аналогічний щит. У всякому разі, фракійцям та іллірійцям туреос був відомий раніше греків.

Діодор Сицилійський вживав назву θυρεός щодо іспанської кетри[1].

  • Бої на мечах з туреосом, які звалися туреомахією (θυρεομαχία), були складовою спортивних змагань.
  • Латинська назва щитоподібної залози (glandula thyroidea) походить від грецького слова θυρεοειδής, яке значить «у формі туреоса».

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]