Тітенко Володимир Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тітенко Володимир Олегович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 18 січня 1974(1974-01-18)
Кривий Ріг
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (40 років)
Новокатеринівка
Поховання Кривий Ріг
Псевдо «Звездочет»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Територіальна оборона
Формування
 «Кривбас»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тітенко.

Володи́мир Оле́гович Тіте́нко (18 січня 1974(19740118) — 29 серпня 2014) — старший сержант 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1974 року в місті Кривий Ріг. 1993 року закінчив Тернівський індустріальний технікум.[1]

Мобілізований 18 травня 2014-го, стрілець-помічник гранатометника, 40-й батальйон територіальної оборони «Кривбас».

Загинув при виході колони з Іловайська «гуманітарним коридором», який був обстріляний російськими військами по дорозі з села Новокатеринівка до хутора Горбатенко. 3 вересня 2014-го тіло Володимира Тітенка разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до дніпропетровського моргу.

Упізнаний родиною та бойовими побратимами.

Похований у місті Кривий Ріг, Алея Слави.

Без батька лишилась донька Ліана.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
  • медаллю «За жертовність і любов до Батьківщини»
  • нагрудним знаком Криворізької міськради «За Заслуги перед містом» ІІІ ступеня,
  • відзнакою 40-го батальйону «Мужність. Честь. Закон.» (посмертно)
  • Іловайський Хрест (посмертно)
  • в Тернівському індустріальному технікумі відкрито пам'ятну дошку випускнику Володимиру Тітенку
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 2, місце 34
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Меморіальна дошка (рос.)
  2. ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тітенко_Володимир_Олегович&oldid=42166768