Тітка Соваж
Автор | Гі де Мопассан |
---|---|
Назва мовою оригіналу | фр. La Mère Sauvage |
Країна | Франція |
Мова | французька |
Жанр | новела |
Місце | Париж |
Укр. видавництво | Дніпро |
Видавництво | газета «Le Gaulois» |
Видано | 3 березня 1884 |
Перекладач(і) | Людмила Івченкова |
Тип носія | на папері |
Попередній твір | У дорозі |
Наступний твір | Сестри Рондолі |
«Ті́тка Сова́ж»[1] (фр. La Mère Sauvage) — новела французького письменника Гі де Мопассана, видана у 1884 році. Твір розповідає про загибель французької удови, що помстилася за смерть загиблого сина під час Французько-прусської війни.
Ця новела вперше була надрукована в газеті «Le Gaulois» 3 березня 1884 року. Автор присвятив її відомому натуралісту і анатому Жоржеві Пуше. Цього ж року Гі де Мопассан опублікував новелу в книжковому форматі в збірці «Міс Гаррієт».
Український переклад цього твору здійснила Людмила Івченкова. Новела побачила світ у видавництві «Дніпро» двічі: у восьмитомному зібранні творів Гі де Мопассана (1969—1972)[2] і двотомному виданні вибраних творів письменника (1990)[1].
Оповідач приїздить до мальовничого Вірлона і під час прогулянки бачить зруйнований будинок. Він пам'ятає його ще цілим, а тому розпитує супутника історію його занепаду. Ось що той розповідає… В будинку жила вдова браконьєра на прізвисько Соваж. Її єдиний син пішов на війну супроти пруссаків, вона ж мешкала самотньо анітрохи не боячись, бо мала міцну статуру і загартовану душу. Під час прусської навали в її будинку стали на постій кілька прусських солдатів. Як і більшість навколишніх селян, удова поставилася до них з філософською байдужістю. Та коли дістала з фронту повідомлення про загибель сина, страшно помстилася: поклавши постояльців на сіно на горищі, замкнула їх там і підпалила будинок. Полум'я пожежі привернуло увагу німців, яким удова сміливо зізналася у скоєному вбивстві та пояснила його причину. Тітку Соваж негайно розстріляли[1].
Український переклад назви цієї новели хоча й усталений, але не вельми точний, оскільки в оригіналі Мопассан називає свою героїню «матінкою». Таке звертання більш точно відповідає образу героїні, чиї дії обумовлені саме материнським горем.
Тема Французько-прусської війни була дуже близька письменнику, який не приховував своїх патріотичних почуттів і негативного ставлення до німецької окупації. Трагічна або героїчна загибель героїв фігурують у багатьох його новелах: «Два приятелі»[3], «Полонені»[4], «Дядько Мілон»[5]. Показово, що прізвище Соваж фігурує в патріотичному контексті неодноразово, таке ж ім'я мав один з загиблих героїв новели «Два приятелі». Водночас, сюжет «Тітки Соваж» перекликається зі схожою фабулою новели «Полонені», в якій йдеться про аналогічний постій прусських солдатів у дружини мисливця, яка, проте, не знищила ворогів, а лише хитро затягла у пастку і передала в руки французів. Трагічна кінцівка твору нагадує «Дядька Мілона», герой цієї новели так само мовчки і люто мстився, був упійманий і розстріляний.
- ↑ а б в Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 445—451.
- ↑ Гі де Мопассан Твори в восьми томах / ред. Д. В. Затонський — Київ: Дніпро, 1969—1972. — Т. 3.
- ↑ Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 386—392.
- ↑ Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 524—533.
- ↑ Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 589—594.