Ульянов Борис Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ульянов Борис Петрович
Народився 19 червня 1932(1932-06-19) (91 рік)
Київ, Українська СРР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність скульптор
Alma mater Київський державний художній інститут (1959)
Вчителі Макогон Іван Васильович, Лисенко Михайло Григорович, Вронський Макар Кіндратович і Грош Сергій Іванович
Членство Спілка радянських художників України
Батько Ульянов Петро Мартинович

Бори́с Петро́вич Улья́нов (нар. 19 червня 1932, Київ) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1963 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 червня 1932 року в місті Києві (нині Україна). Син скульптора Петра Ульянова. 1959 року закінчив Київський художній інститут, де навчався, зокрема, в Івана Макогона, Михайла Лисенка, Макара Вронського, Сергія Гроша.

Жив у Києві в будинку на вулиці Щербакова, № 78/Маршала Гречка, № 4, квартира № 10[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкової і монументальної скульптури. Серед робіт:

станкова скульптура
  • портрет Володимира Леніна (1958);
  • портрет токаря-новатора М. Тищенка (1959);
  • «Шахтар» (1960);
  • «Рибалка» (1962);
  • «Шевченко-художник» (1964, дерево);
  • «Портрет кранівниці» (1966);
  • «Україночка» (1968, граніт);
  • «Володимир Ілліч Ленін в Розливі» (1969, оргскло тоноване);
  • «Естафета» (1970, оргскло);
  • «Леся і бандурист» (1971, оргскло).
пам'ятники

Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1958 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]