Улянівка (селище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Улянівка
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Білопільський район
Рада Улянівська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Улянівка 
Основні дані
Засновано наприкінці 17 століття
Статус із 2024 року
Населення 2364 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 41856
Телефонний код +380 5443
Географічні координати 50°58′27″ пн. ш. 34°17′42″ сх. д. / 50.97417° пн. ш. 34.29500° сх. д. / 50.97417; 34.29500Координати: 50°58′27″ пн. ш. 34°17′42″ сх. д. / 50.97417° пн. ш. 34.29500° сх. д. / 50.97417; 34.29500
Висота над рівнем моря 180 м
Водойма річка Вир


Відстань
Найближча залізнична станція: Вири
До станції: 8 км
До райцентру:
 - фізична: 24 км
Селищна влада
Адреса 41856 Сумська область, Білопільський район, смт Улянівка, площа Центральна, 5
Голова селищної ради Каштенкова Людмила Петрівна
Карта
Улянівка. Карта розташування: Україна
Улянівка
Улянівка
Улянівка. Карта розташування: Сумська область
Улянівка
Улянівка
Улянівка. Карта розташування: Білопільський район
Улянівка
Улянівка
Мапа

Улянівка у Вікісховищі

Уля́нівка — в минулому місто, тепер селище Сумської області розташоване на Слобожанщині, над річкою Вир. Адміністративний центр Улянівської селищної ради.

Географія[ред. | ред. код]

Селище розташоване за 24 км на південь від районного центру та за 8 км від залізничної станції Вири. Улянівка розташована в місці впадіння річки Локня до річки Вир. Вище за течією на відстані 3 км розташоване село Тучне, вище за течією річки Локня на відстані 3,5 км розташоване село Новоандріївка, нижче за течією річки Вир до селища примикає селище Тімірязєвка.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення за роками
1959 1973 1979 1989 2001 2016 2017
4765 4500 3797 3336 2820 2385 2364

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2713 97.70%
російська 57 2.05%
білоруська 2 0.07%
румунська 1 0.04%
інші/не вказали 4 0.14%
Усього 2777 100%

Етимологія[ред. | ред. код]

Існує легенда про назву, згідно з якою селище назвав Петро I на честь побаченої тут гарної дівчини, котру звали Уляною.

Історія[ред. | ред. код]

Улянівка була заснована наприкінці 17 століття. Станом на 1864 рік у власницькому селі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 2736 осіб (1325 чоловічої статі та 1411 — жіночої), налічувалось 414 дворових господарств, існували православна церква, працювали винокурний та селітровий заводи[3]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4445 осіб (2203 чоловічої статі та 2242 — жіночої), з яких 4444 — православної віри[4].

Станом на 1914 рік Улянівка була центром окремої волості, кількість мешканців зросла до 5285 осіб[5]. У кінці грудня 1917 року місто окуповано московськими військами. У 1930-ті роки в процесі примусової колективізації у селі було створено колгосп імені Ульянова. За ним було закріплено 5091 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4500 га орної землі. Основним напрямком роботи було виробництво зернових та технічних культур, тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом у 1923–1933 та 1946–1947 роках[6]. 1946 року було закладено центральний парк та встановлено пам'ятник Леніну, пізніше були збудовані комбінат побутового обслуговування, міжколгоспний цегельний завод та інкубаторну станцію.

У роки другої світової війни німці захопили село 15 жовтня 1941 року, після того як радянські війська покинули Улянівку. Всього за роки війни 793 мешканці села брали участь у боях, 686 з них були нагороджені урядовими нагородами, 403 — загинули. На їхню честь у селі було споруджено обеліск, на братській могилі встановлено пам'ятник. 1944 року за мужність і відвагу, виявлені при форсуванні Дніпра, та в боях за визволення Києва, уродженцю села, рядовому Івану Касьяну, було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Економіка[ред. | ред. код]

Соціальна сфера

У селищі діє загальноосвітня школа.

Транспорт

На південно-західній околиці селища проходить автомобільна дорога Р61, від якої відходить і через селище проходить автошлях Т 1906. Через північно-східний край Улянівки проходить автомобільна дорога Т 190102.

Персоналії[ред. | ред. код]

Уродженцями селища у різні роки є:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3398)(рос. дореф.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-253. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  6. стор 11 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 29 січня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]