Уно фон Тройль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уно фон Тройль
Архієпископ
 
Альма-матер: Університет Уппсала
Науковий ступінь: магістр філософіїd (1770) і доктор богослов’яd (1779)
Діяльність: священник, політик
Народження: 24 лютого 1746(1746-02-24)
Стокгольм, Швеція
Смерть: 25 липня 1803(1803-07-25) (57 років)
Sätrabrunn
Похований: Старий цвинтар Уппсалиd[6][5]
Священство: 1773
Єпископства: архієпископ Уппсали,
1786 — 1803
Проголошений: 1786

Нагороди:

Командор ордена Полярної зірки
Командор ордена Полярної зірки

CMNS: Уно фон Тройль у Вікісховищі

Меморіальний камінь для Уно фон Тройля на курорті «Сатра брунн», що розташований за «Новою будівлею» (Nybygget), з написом шведською: "У цьому парку, що межує з житлом, перестав бачити день архієпископ Уно фон Тройль. Мандрівник, не дозволяйте пам'яті про його минуле порушити ваш спокій, тому його останній момент був спокійний, а його останній погляд був сповнений надії"(перекладається приблизно з шведської статті)

Уно фон Тройль (24 лютого 1746, Стокгольм — 27 липня 1803, Sätrabrunn) — архієпископ Уппсальський (17861803)[7], син Самуїла Тройля, єпископа Вестероської єпархії, який згодом став архієпископом .

Біографія[ред. | ред. код]

Уно фон Тройль народився 24 лютого 1746 року у місті Стокгольм.

Сучасники відмічали його прагнення навчатися і хист до цього. Саме тому він відвідав Нідерланди та Ісландію, навчався у Геттінгені, а після повернення прийняв сан священика 1773 році.

1775 році він був призначений придворним капеланом .

Дружина Уно фон Тройля Магдалена

Він одружився 1776 році на Магдалені Єлизаветі Терсмеден (1753-1794). У шлюбі народилося десять дітей.

1778 році Уно фон Тройль став вікарієм Сторкриканської церкви в Стокгольмі. 1780 році його освятив єпископ Лінчепінг.

Його призначили архієпископом 1786 року, коли йому виповнилося 40 років.

Уно фон Тройль обіймав посаду речника духовенства в Риксдагу Сходу до 1803 року.

Також він також був членом кількох наукових товариств і займався благодійною діяльністю упродовж всього життя. 20 травня 1786 він став почесним членом Королівського інституту літератури, історії та давнини.[8]

Він помер 27 липня 1803, Sätrabrunn і був похований на уппсальському кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #115699708 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Тезаурус CERLConsortium of European Research Libraries.
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. а б https://www.svenskagravar.se/gravsatt/94325442Svenskagravar.se.
  6. https://kulturpersoner.uppsalakyrkogardar.se/uno-von-troil/Церква Швеції.
  7. Religious Organizations (Swedish) . World Statesmen. Процитовано 22 грудня 2014.
  8. Matrikel över ledamöter av Kungl. Vitterhetsakademien och Kungl. Vitterhets Historie och Antikvitets akademien, Bengt Hildebrand (1753—1953), Margit Engström och Åke Lilliestam (1954—1990), Stockholm 1992 ISBN 91-7402-227-X s. 19f

Джерела[ред. | ред. код]