Урбанович Денис Йосипович
| Урбанович Денис Йосипович | |
|---|---|
| біл. Дзяніс Іосіфавіч Урбановіч | |
 | |
| Народився |
1989 Михалковичі, Гайнинська сільська рада, Логойський район, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР |
| Країна |
.svg){kind=small} Білорусь |
| Діяльність | громадський діяч, активіст |
| Знання мов | білоруська |
| Заклад | Мінський мотоциклетно-велосипедний завод |
| Учасник | протести в Білорусі 2020-2021 і російське вторгнення в Україну (з 2022) |
| Членство | Молодий фронт |
| Родичі | Йосип Адамович Гладкийd |
| Нагороди |
 |
Денис Йосипович Урбанович (біл. Дзяніс Іосіфавіч Урбановіч; нар. 1989, с. Михалковичі, Логойський район, Мінська область) — білоруський громадський діяч. Голова Громадського об'єднання «Молодий Фронт» з 15 грудня 2018 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Дитинство провів у будинку, що раніше належав дядькові Йосипу Гладкому, який був автором "білоруського лемантара" і засновником першої білоруської школи в Борисовском повіті. У родині було четверо дітей. Батько ростив дітей один, працював сторожем, тримав тварину. Денис Урбанович відучився в мінському ПТУ на зварника, працював на «Мотовело», а пізніше в іншій приватній фірмі.
Під час президентських виборів у Білорусі 2015 року знявши червоно-зелений прапор над будівлею в селі Корінь у Логойському районі, де проходило голосування, а на вивісці "вибори" написав «За прозорі вибори». Півроку пробув у СІЗО, а пізніше суд призначив покарання у 2 роки обмеження волі за "образу державних символів". За словами Урбановича, разом з ним посадили і молодшого брата Максима. До 29 серпня 2017 року відбував покарання у виправній установі в Мінську. У червні 2018 став щодня брати участь в охороні Куропат з боку ресторану, зведеного в охоронній зоні (його дядька Казимира Гладкого розстріляли під час політичних репресій 1930-х рр.).
У червні 2020 року затриманий та засуджений до 15 діб адміністративного арешту[1]. У березні-квітні 2021 року відбув 15-добове покарання в ізоляторах Акрестіна і в Жодіно[2].
У березні 2022 року під час вторгнення Росії в Україну в 2022 році Урбанович записався в білоруську роту територіальної оборони України.[3] На фронті двічі отримав поранення.[4][5]
1 лютого 2023 року, в день 160-ї річниці початку повстання Кастуся Калиновського на території Білорусі медаллю БНР "За бойові заслуги" нагородили 22 бійців полку, які проявили мужність у боях проти російсько-окупаційних військ в Україні.
9 березня 2023 року відбулося офіційне нагородження і стало першою відомою церемонією нагородження державними нагородами Білорусі за бойову відвагу з часів Речі Посполитої. Серед перших нагороджених медаллю був Денис Урбанович.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Цяперашні кашмар цяжка было перажыць». Актывіст расказвае пра ўмовы на Акрэсьціна. www.svaboda.org. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 21 березня 2022.
- ↑ «У Жодзіне адвялі ў душавую і сталі дубасіць. А пры вызваленні міліцыянер сказаў: «Давайце яму дубінку ў сраку засунем». nashaniva.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ У беларускую роту тэрабароны Украіны запісаліся сямёра маладафронтаўцаў. nashaniva.com. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
- ↑ На війні в Україні отримав друге поранення білорус-доброволець // lb.ua
- ↑ Ва Ўкраіне паранены беларускі добраахвотнік, старшыня «Маладога фронту» Дзяніс Урбановіч // Радыё Свабода (біл.)
- ↑ Мэдаль БНР за баявыя заслугі – Рада Беларускай Народнай Рэспублікі (біл.). 25 червня 2023. Процитовано 27 березня 2024.