Урсула Гібсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Урсула Гібсон
Діяльність фізик
Alma mater Корнелльський університет
Дартмутський коледж
Заклад Королівський технологічний інститут[1]
Дартмутський коледж[1]
Норвезький університет природничих та технічних наук
Університет Аризони
Клемсонський університет[2]
Нагороди

CMNS: Урсула Гібсон у Вікісховищі

Урсула Гібсон — професор фізики в Норвезькому університеті природничих і технічних наук, яка спеціалізується на новітніх оптоволокнах із серцевиною. У 2019 році Гібсон очолювала Оптичне товариство.

Молодість й освіта[ред. | ред. код]

Гібсон народилася у Шеффілді, Англія, і переїхала до США у 1960-х роках, мешкаючи в районі Філадельфії, а потім Ітаки, Нью-Йорк. Вона здобула ступінь бакалавра з фізики в Дартмутському коледжі[3], ступінь магістра наук та доктора філософії у Корнелльському університеті під керівництвом Роберта Бурмана у 1978 і 1982 роках відповідно[4][5][6]. Її дипломне дослідження було в галузі тонкоплівкових композитів[5]. Під час роботи над докторською дисертацією вона отримала грант за дослідницькою програмою Bell Laboratories для жінок і протягом двох літніх періодів працювала в Bell Labs[7].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Ставши доктором філософії Гібсон приєдналася до факультету Університету Аризони, працювала в Центрі оптичних наук[8] і здобула звання доцента[9]. У 1990 році Гібсон повернулася до Дартмутського коледжу, ставши викладачем Інженерної школи Теєра[4]. Тут вона викладала матеріалознавство та нанотехнології, беручи участь у міждисциплінарних зусиллях хіміків у Дартмуті та біологів у Центрі раку Норріса Коттона[10]. У 2002 році її обрали до ради директорів Оптичного товариства[11].

Урсула Гібсон, НУПТН, факультет природничих наук

У 2010 році Гібсон приєдналася до Норвезького університету природничих і технічних наук (НУПТН)[12][13]. Її обрали до бюро Міжнародної комісії з оптики у 2011 році[14]. Окрім посади у НУПТН, вона зараз є ад'юнкт-професором в Клемсонського університеті та Королівському технологічному інституті[15].

Дослідження Гібсон щодо оптичних матеріалів були широкомасштабними, включно з полімерами, білковими кристалами та напівпровідниками, з акцентом на структурах обмежених розмірів, як-от тонкі плівки та хвилеводи. Вона володіє трьома патентами та є автором 7 книг і понад 100 рецензованих журнальних статей із понад 3500 цитуваннями. Нинішні дослідження професора Гібсон зосереджені на оптичних волокнах із напівпровідниковою серцевиною[16].

Гібсон працює над оптичними матеріалами та наноструктурами, зосереджуючи увагу на фотоелектричних комірках[17][18]. Зокрема, вона займається розробкою оптичних волокон із сердцевинами з напівпровідників IV та III—V типів з'єднання[19][20]. Матеріали серцевини напівпровідника мають нелінійні оптичні та електрооптичні властивості, і їх можна масово виробляти[3]. Волокна мають низьку теплову масу та велике співвідношення сторін, що дозволяє проводити лазерну термічну обробку, це призводить до перекристалізації напівпровідника та просторової гомогенізації або розділення складових у матеріалах сплаву. Гібсон використала лазерну обробку для запису структур з матеріалу, багатого германієм, у кристалічних серцевинних волокнах SiGe. Швидке спрямоване охолодження дозволяє суміші утворити монокристал, який є оптимальним для оптичної передачі та має чудові механічні властивості[21]. Разом із фізиком Захрою Гадяні Гібсон заснувала компанію NorFib для комерціалізації оптоволоконної системи для виробництва електроенергії за допомогою сонячної енергії[22][23].

У 2017 році Шведська дослідницька рада обрала її до Academia Net[9]. У 2019 році Гібсон була президентом Оптичного товариства[24][25].

Гібсон була позаштатним працівником в Академії ВПС США, Центрі космічних польотів імені Маршалла НАСА, Технологічному університеті Тампере (Фінляндія), Університеті Чалмерса (Швеція) та Квінслендському університеті (Австралія) та інших. Вона працювала консультантом багатьох підприємств, зокрема Kodak Inc., Міністерства оборони США та Американського університету Кувейту[16].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Гібсон одружена з Ульфом Остербергом з Інженерної школи Теєра; у пари троє дітей[30].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://orcid.org/0000-0002-8548-8791
  2. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  3. а б Jones Seminar: Semiconductor-core glass fibers—from solar cell to telecommunication applications | Thayer School of Engineering at Dartmouth. thayer.dartmouth.edu. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.
  4. а б Riao 2019. www.riao.org.mx. Процитовано 27 квітня 2019.
  5. а б Former Members – Buhrman Research Group. buhrman-group.aep.cornell.edu. Процитовано 27 квітня 2019.
  6. Featured Speaker Bios – Buhrman: The First 50 Years at Cornell. buhrman50.aep.cornell.edu. Процитовано 27 квітня 2019.
  7. а б в г The Optical Society Elects Ursula Gibson as 2017 Vice President. www.businesswire.com (англ.). 19 жовтня 2016. Процитовано 27 квітня 2019.
  8. Research Group - People - Faculty. folk.ntnu.no. Процитовано 27 квітня 2019.
  9. а б Prof. Ursula Gibson - AcademiaNet. www.academia-net.org. Процитовано 27 квітня 2019.
  10. Ursula Gibson. EngineerGirl. Процитовано 27 квітня 2019.
  11. The Optical Society Elects Ursula Gibson as 2017 Vice President | News Releases | The Optical Society.
  12. Fossen, Christian. Ursula Gibson. www.ntnu.edu (англ.). Процитовано 27 квітня 2019.
  13. Fossen, Christian. Ursula Gibson. www.ntnu.no (nb) . Процитовано 27 квітня 2019.
  14. ICO Bureau 2011-2014 | International Commission for Optics. e-ico.org. Процитовано 27 квітня 2019.
  15. KTH | Ursula Jane Gibson. www.kth.se. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 27 квітня 2019.
  16. а б OSA president.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  17. Optical Materials and Nanostructures Group. folk.ntnu.no. Процитовано 27 квітня 2019.
  18. Cheaper silicon means cheaper solar cells. spacedaily.com. Процитовано 27 квітня 2019.
  19. Song, S.; Healy, N.; Svendsen, S. K.; Österberg, U. L.; Covian, A. V. Cuervo; Liu, J.; Peacock, A. C.; Ballato, J.; Laurell, F. (2018). Crystalline Ga Sb-core optical fibers with room-temperature photoluminescence. Optical Materials Express. 8 (6): 1435. Bibcode:2018OMExp...8.1435S. doi:10.1364/OME.8.001435. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  20. Dillard University | Dillard University's Department of Physics welcomed Professor Ursula Gibson, Ph.D. www.dillard.edu. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.
  21. Coucheron, David A.; Fokine, Michael; Patil, Nilesh; Breiby, Dag Werner; Buset, Ole Tore; Healy, Noel; Peacock, Anna C.; Hawkins, Thomas; Jones, Max (24 жовтня 2016). Laser recrystallization and inscription of compositional microstructures in crystalline SiGe-core fibres. Nature Communications. 7 (1): 13265. Bibcode:2016NatCo...713265C. doi:10.1038/ncomms13265. ISSN 2041-1723. PMC 5079062. PMID 27775066.
  22. Jakobsen, Johannes (1 березня 2018). Solcellegründer Zahra Ghadyani til topps: Gjør teknologien både billigere og enda mer miljøvennlig. shifter.no (норв.). Процитовано 29 квітня 2019.
  23. NorFib AS: Private Company Information. Bloomberg L.P. Процитовано 29 квітня 2019.
  24. а б The Optical Society Elects Ursula Gibson as 2017 Vice President. OSA. Процитовано 27 квітня 2019.
  25. Officers. The Optical Society. Процитовано 29 квітня 2019.
  26. Appendix. Frontiers of Engineering (англ.). 1998. doi:10.17226/6041. ISBN 978-0-309-05983-1.
  27. Testimonials | National Center for Earth and Space Science Education (NCESSE). Процитовано 27 квітня 2019.
  28. 2018 OSA Fellows. The Optical Society. Архів оригіналу за 1 November 2018.
  29. Rygg, Inga (16 червня 2017). Professor ved NTNU blir president i Optical Society of America. universitetsavisa.no (nb) . Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.
  30. Cummings and Goings: New and Departing Profs | Thayer School of Engineering at Dartmouth. engineering.dartmouth.edu. Процитовано 27 квітня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]