Фатула Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фатула Михайло Іванович
Народився 15 вересня 1932(1932-09-15) (91 рік)
с. Вовкове Ужгородського р-ну Закарпатської обл.
Країна  Україна
Діяльність науковець
Alma mater Ужгородський національний університет
Галузь медицина
Науковий ступінь Доктор медичних наук
Членство Член спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій.
Нагороди Орден Леніна (1976), медалями «За доблесний труд» (1970),
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
(2003), «За розвиток регіону» (2004).
Заслужений лікар України
Заслужений лікар України
(1985). Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (2022).

Михайло Іванович Фатула (нар. 1932) — відомий вчений і лікар-кардіолог. Доктор медичних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2011 р. за відділенням фундаментальних проблем медицини.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15.09.1932 р. в с. Вовкове Ужгородського р-ну Закарпатської обл. У 1955 р. закінчив медичний факультет Ужгородського державного університету (нині — ДВНЗ «Ужгородський національний університет»). З 1955 по 1958 р. працював завідувачем сільської дільничної лікарні, з 1958 по 1967 р. — завідувачем терапевтичного відділення Хустської районної лікарні на Закарпатті. З 26.04.1967 р. по 31.07.2021 р. — в Ужгородському національному університеті: асистент, доцент, професор, завідувач кафедри.

Кандидатську дисертацію захистив у 1968 р. (тема «Некоторые особенности течения артериальной гипертензии среди сельского населения Хустского района Закарпатской области»), докторську — у 1990 р. (тема докторської дисертації «Гипертоническая болезнь и поваренная соль (25- летнее клинико-проспективное наблюдение»).

Основні наукові праці присвячені вивченню захворювань серцевосудинної системи. Є ініціатором досліджень «сольової» артеріальної гіпертензії у людей. Обґрунтував наявність карпатського регіону з високою захворюваністю на артеріальну гіпертензію при надходженні в організм людей надлишкової кількості хлориду натрію. (Особливість даного регіону — наявність великого родовища кам'яної солі.) В подальшому вивчав серцевосудинні захворювання серед організованих колективів — машинобудівельний, механічний заводи, соледобувні шахти. Ряд досліджень проведено з вивчення дії на організм людини окремих лікарських трав.

Є автором (співавтором) більше 250 наукових праць, які опубліковані у вітчизняних та міжнародних медичних виданнях, в тому числі трьох монографій, 15 авторських свідоцтв та винаходів, двох ліцензій на лікування хворих, чотирьох навчально-методичних посібників, затверджених Міністерством освіти і науки України, ряду методичних рекомендацій. Підготував п'ятьох кандидатів, був консультантом однієї докторської дисертації.

Член спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій. Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (серпень 1986 р.).

Нагороджений орденом Леніна (1976), медалями «За доблесний труд» (1970), «Ветеран праці» (2003), «За розвиток регіону» (2004). Заслужений лікар України (1985). Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (2022).

Посилання[ред. | ред. код]

http://anvsu.org.ua/wp-content/uploads/Dovidnyk-ANVSU-2022.pdf