Фебуксостат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фебуксостат
Систематизована назва за IUPAC
2-(3-cyano-4-isobutoxyphenyl)-4-methyl-
1,3-thiazole-5-carboxylic acid
Класифікація
ATC-код M04AA03
PubChem 134018
CAS 144060-53-7
DrugBank
Хімічна структура
Формула C16H16N2O3S 
Мол. маса 316,38 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 84%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 5—8 год.
Екскреція Нирки (49%), фекалії (45%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ФЕБУКСОСТАТ КСАНТІС,
«ФАРМАТЕН СА»,Греція
UA/18628/01/02
16.03.2021-16/03/2026
Аденурик® 80 мг
«Берлін-Хемі-Менаріні»,Німеччина
UA/13527/01/02
22.02.2019-22.02.2024

Фебуксостат (англ. Febuxostat, лат. Febuxostatum) — синтетичний препарат, що є похідним карбонових кислот, та належить до групи інгібіторів ксантиноксидази, який застосовується перорально.[1][2] Фебуксостат уперше синтезований у лабораторії японської компанії «Teijin» у 1998 році.[3]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Фебуксостат — синтетичний препарат, що є похідним карбонових кислот, та належить до групи інгібіторів ксантиноксидази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту ксантиноксидази, наслідком чого є зниження продукції сечової кислоти, що спричинює зниження концентрації сечової кислоти в крові, та внаслідок цього зменшення симптомів подагри.[1][2] Фебуксостат також не інгібує інших ферментів, які беруть участь у метаболізмі пуринів або піримідинів.[4] Препарат застосовується у хворих подагрою, переважно при непереносимості або неефективності алопуринолу, причому при його застосуванні спостерігається менше побічних ефектів з боку серцево-судинної системи, та навіть має частковий кардіопротективний ефект.[1][2]

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Фебуксостат швидко і добре всмоктується при пероральному застосуванні, біодоступність препарату складає 84 %. Максимальна концентрація фебуксостату в крові досягається протягом 1—1,5 години після прийому препарату. Метаболізується препарат у печінці з утворенням активних метаболітів. Виводиться фебуксостат з організму як із сечею (49 %), так і з калом (45 %), переважно у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату складає 5—8 годин.[4]

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Фебуксостат застосовується при подагрі, а також при проведенні хімієтерапії для профілактики підвищення концентрації сечової кислоти в крові.

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні фебуксостату можуть спостерігатися наступні побічні ефекти:

Протипокази[ред. | ред. код]

Фебуксостат протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, особам у віці до 18 років.

Форми випуску[ред. | ред. код]

Фебуксостат випускається у вигляді таблеток по 0,08 та 0,012 г.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]