Федеральна служба контррозвідки Російської Федерації
рос. Федеральная служба контрразведки Российской Федерации (ФСК РФ) | |||
Загальна інформація: | |||
Тип: | спецслужба | ||
Юрисдикція: | Росія | ||
Дата заснування: | 21 грудня 1993 | ||
Дата ліквідації: | 12 квітня 1995 | ||
Відомство-попередник: | МБ РФ | ||
Відомство-наступник: | Федеральна служба безпеки Російської Федерації | ||
Структура: | |||
Керівна організація: | Президент Російської Федерації | ||
Кількість співробітників: | 75 000 | ||
Штаб-квартира: | |||
Адреса штаб-квартири: | Москва, Луб'янська площа 55°45′40″ пн. ш. 37°37′34″ сх. д. / 55.761222° пн. ш. 37.626222° сх. д.Координати: 55°45′40″ пн. ш. 37°37′34″ сх. д. / 55.761222° пн. ш. 37.626222° сх. д. | ||
|
Федеральна служба контррозвідки Російської Федерації (ФСК РФ) — федеральний орган виконавчої влади Російської Федерації, що здійснював керівництво контррозвідувальною діяльністю в 1993–1995 роках.
Відповідно до Положення про Федеральну службу контррозвідки Російської Федерації[1], завданнями органів контррозвідки були: виявлення, попередження і припинення розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб і організацій проти Російської Федерації; добування розвідувальної інформації про загрози безпеки Російської Федерації; забезпечення Президента Російської Федерації інформацією про загрози безпеки Російської Федерації; боротьба з тероризмом, незаконним обігом зброї та наркотичних засобів, незаконними збройними формуваннями, а також незаконно створеними або забороненими громадськими об'єднаннями, які посягають на конституційний лад Російської Федерації; забезпечення в межах своєї компетенції збереження державних секретів Російської Федерації; контррозвідувальне забезпечення оперативного прикриття державного кордону Російської Федерації[2].
Історія[ред. | ред. код]
21 грудня 1993 року російський президент Єльцин Б. Н. підписав указ № 2233 «Про скасування Міністерства безпеки РФ і про створення Федеральної служби контррозвідки Російської Федерації»[3]. До складу ФСК увійшли практично всі підрозділи скасованого міністерства безпеки, за винятком прикордонних військ, виділених в самостійну Федеральну прикордонну службу Російської Федерації.
5 січня 1994 року було затверджено положення[4] про службу і структуру центрального аппарату ФСК: директор, 5 заступників директора (включаючи одного першого), колегія з 11 осіб, 18 управлінь, секретаріат і Центр громадських зв'язків. У липні 1994 року в складі центрального апарату з'явилося управління шифрувального і спеціального зв'язку. У січні 1995 року кількість посад заступника директора було збільшено до шести.
3 квітня 1995 року було підписано закон № 40-ФЗ «Про федеральну службу безпеки»[5], який набув чинності 12 квітня 1995 року. Відповідно до нього, указом президента Російської Федерації від 23 червня 1995 року № 633[6], з 12 квітня 1995 року, ФСК була перейменована в Федеральну службу безпеки Російської Федерації, при цьому не проводилося організаційно-штатних заходів, співробітники служби (включаючи директора і його заступників) залишалися на своїх посадах без перепризначень і переатестації.
Керівництво ФСК[ред. | ред. код]
- Голушко Микола Михайлович — (21 грудня 1993 — 28 лютого 1994), генерал-полковник;
- Степашин Сергій Вадимович — (3 березня 1994 — 30 червня 1995), генерал-лейтенант.
Структура центрального апарату[ред. | ред. код]
- Управління контррозвідувальних операцій;
- Управління з контррозвідувального забезпечення стратегічних об'єктів;
- Управління військової контррозвідки;
- Управління економічної контррозвідки;
- Управління по боротьбі з тероризмом;
- Інформаційно-аналітичне управління;
- Оперативно-пошукове управління;
- Організаційно-інспекторської управління;
- Управління оперативно-технічних заходів;
- Управління науково-технічного забезпечення;
- Управління кадрів;
- Управління власної безпеки;
- Секретаріат;
- Договірно-правове управління;
- Управління реєстрації та архівних фондів;
- Управління шифрувальної і спеціального зв'язку (з липня 1994 р);
- Центр громадських зв'язків;
- Управління матеріально-технічного забезпечення;
- Фінансово-економічне управління;
- Військово-медичне управління;
- Військово-будівельне управління.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «ПОЛОЖЕНИЕ О ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЕ КОНТРРАЗВЕДКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ» (рос.)
- ↑ «ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПОЛОЖЕНИЯ О ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЕ КОНТРРАЗВЕДКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ» (рос.)
- ↑ «Об упразднении Министерства безопасности Российской Федерации и создании Федеральной службы контрразведки Российской Федерации» (рос.)
- ↑ Указ Президента России № 19 от 5 января 1994 г. «Об утверждении положения о Федеральной службе контрразведки Российской Федерации»(рос.)
- ↑ Федеральный закон от 3 апреля 1995 г. N 40-ФЗ «О федеральной службе безопасности» (с изменениями и дополнениями) (рос.)
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 23 июня 1995 № 633 «О первоочередных мерах по реализации Федерального закона „Об органах федеральной службы безопасности в Российской Федерации“» (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Прохоров Д.П. Разведка от Сталина до Путина. — СПб. : Издательский дом «Нева», 2004. — 416 с. — 3000 прим. — ISBN 5-7654-3753-2.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- История ФСБ (рос.)
Це незавершена стаття про Росію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |