Федеріко Канту Гарса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федеріко Канту Гарса

Народження 3 березня 1907(1907-03-03)
Нуево-Леон, Мексика
Смерть 29 січня 1989(1989-01-29) (81 рік)
  Мехіко, Мексика[1]
Країна  Мексика[2]
Діяльність художник, скульптор, художник-монументаліст, гравер, художник-гравер
У шлюбі з Gloria Calero Sierrad
Роботи в колекції Національна галерея мистецтв, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[3], Музей мистецтв Філадельфії, Клівлендський музей мистецтв і Ackland Art Museumd[4]

CMNS: Федеріко Канту Гарса у Вікісховищі

Федеріко Еракліо Канту Гарса (ісп. Federico Heraclio Cantú Garza; 3 березня 1907, Монтеррей, Мексика — 29 січня 1989, Мехіко, Мексика) — мексиканський художник, гравер і скульптор. Був членом руху мексиканського муралізму, але його стиль помітно відрізнявся, бо митець переважно дотримувався більш старих і більш академічних форм живопису та скульптури. Найбільший успіх Канту мав на виставках у США та Європі, хоча мурали та скульптури він створював також і в Мексиці. Його найвідоміша робота — скульптура під назвою «Материнство» (ісп. La maternidad), зображення якої було адаптовано для логотипу Мексиканського інституту соціального забезпечення (IMSS)[5].

Життєпис[ред. | ред. код]

Портрет Лус Фабіли, першої дружини Канту

Федеріко Канту народився 1907 року в Монтерреї в сім'ї письменниці Марії Луїси Гарси[6] та журналіста Адольфо Канту, який виступав проти режиму Порфіріо Діаса. Він народився незадовго до початку Мексиканської революції і провів своє дитинство в Нуево-Леоні та Сан-Антоніо (штат Техас), у 1920-х роках його родина назавжди переїхала до Мексики[7][8] . Федеріко Канту пізніше змінив рік свого народження на 1908 рік, а місце народження — на Кадерейту-Хіменес, звідки походила його родина[7][9][10].

У 1922 році, у 14-річному віці, Канту вступив до Школи живопису на відкритому повітрі (ісп. Escuela de Pintura al Aire Libre), де його вчителем був художник Альфредо Рамос Мартінес[8][10]. Він контактував з зростаючим рухом мексиканського муралізму і недовгий час, 1924 року, вивчав фресковий живопис під керівництвом Дієго Рівери[7] .

З 1924 по 1934 рік Канту подорожував і жив у Європі і США[10] . Спочатку, в 16-річному віці, він оселився в Парижі на вулиці Деламбр на Монпарнасі. Під час свого перебування в Європі він познайомився з різними художниками-авангардистами того часу, включаючи Пабло Пікассо, Альфонсо Реєса, поета Сесара Вальєхо та скульптора Матео Ернандеса. Канту навчався у скульптора Хосе де Кріфта[7][10] . Під час свого проживання в Парижі він накопичив колекцію власних малюнків, названу його сином, Федеріко Канту Фабілою, «Паризькою колекцією»[11] . Також за час свого перебування там, Канту створив більше двох скриньок малюнків, зроблених ним для Академії де ла Гранд Шом'єр . Ці скрині були втрачені[12] .

У 1929 році Канту вперше одружився, його обраницею стала Лус Фабіла Монтес де Ока[13][12] .

Його перебування у США було недовгим. У 1934 році Канту поїхав з Європи до Мексики[10] . У 1930-х роках він приєднався до групи художників та галереї Інес Амор, але незабаром після цього заснував студію в Нью-Йорку, оскільки його друзі з Монпарнаса влаштувалися там, рятуючись від Другої світової війни[14] .

Федеріко Канту помер 29 січня 1989 року[15] . Його останки поховано біля підніжжя його фрески 1959 року «Бог Батько і розп'яття» (ісп. Dios Padre y crucifixion) у каплиці Міжконтинентального університету в Тлалпані[15] .

Творчість[ред. | ред. код]

Адольфо Канту, художник, мистецтвознавець та онук художника в інтерв'ю розповідає про життя та творчість Канту

Творча кар'єра Канту тривала понад 65 років і включала виставки, монументальні та дизайнерські роботи, ілюстрації та багато іншого[14] . З 1924 по 1931 рік він виставляв свої роботи в США і Європі, причому його перша виставка проходила в Лос-Анджелесі[8][16] . Перша виставка Канту в Мексиці відбулася в 1933 році в Салоні мистецтва Секретаріату народної освіти. Живучи в Нью-Йорку, Канту також взяв участь у кількох колективних виставках[7][10] . Він мав великий успіх у цих двох місцях, а також з іншими виставками: у галереї Тейт у Лондоні, Музеї сучасного мистецтва, галереях Macy'S та Perls у Нью-Йорку[10] .

Канту створив ряд монументальних робіт як, наприклад, фрески та скульптури. Одним з перших його муралів стала спільна робота з Роберто Монтенегро в 1934 році[14] . Ці фрески можна було побачити в університетах, урядових будівлях та приватних будинках[15] . З 1951-го і до початку 1960-х років він присвятив більшу частину свого часу живопису фресок у приватних будинках, з того часу багато з них було придбано урядом Нуево-Леона[8][10] . У 1950-х роках Канту створив мурали у штаб-квартирі Мексиканського інституту соціального забезпечення в Мехіко під назвою «Вчення Кетцалькоатля» (ісп. Las Enseñanzas de Quetzalcoatl) і «Мати, що лежить» (ісп. Maternidad Yacente, дослівно «лежачі пологи»). Перший був пошкоджений внаслідок землетрусу в Мехіко в 1985 році і був відновлений його сином Канту Фабілою та його дружиною Ельзою. У 1958 році Канту створив дві кам'яні плити для екстер'єру театру Unidad Independencia у Мехіко. Однак, наступного дня після того, як вони були закінчені, їх викрали. Аналогічна доля спіткала і одну із копій емблеми IMSS[12] . Канту також створив барельєф під назвою «Лучник, що стріляє в сонце» (ісп. El Flechador del sol) в 1961 році на Сьєрра-Мадрі вздовж шосе між Лінаресом і Галеаною, розташованими в муніципалітеті Ітурбіде (Нуево-Леон). Однак ця робота розсипалася в 2002 році, а її відновлені частини нині виставлені в музеї на її колишньому місці[8][12] . Канту створив свій останній пам'ятник у 1988 році, який був присвячений Альфонсо Реєсу[10].

Після смерті Федеріко Канту Гарса роботи митця все ще продаються та виставляються. У 2005 році картина Mujer Desnuda була продана на Sotheby's за 19 000 доларів США[7]. У 2007 році Автономний університет штату Мексика провів велику виставку його робіт до 100-річчя від дня народження[7][15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
  2. Museum of Modern Art online collection
  3. http://www.moma.org/collection/works/67857
  4. https://ackland.emuseum.com/people/13427/federico-cantu/objects
  5. LA OBRA DE CANTU EN EL IMSS. Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 5 квітня 2022.
  6. Luisa Garza LORELEY. Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 5 квітня 2022.
  7. а б в г д е ж Abraham Vazquez (28 липня 2007). Federico Cantú: El flechador solitario (ісп.). Saltillo: Palabra. с. 7.
  8. а б в г д Federico Cantú (ісп.). Monterrey: Pinacoteca de Nuevo León. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 16 грудня 2019.
  9. Abraham Vazquez (15 лютого 2003). Exhibirá Linares retratos de Federico Cantú (ісп.). Monterrey: El Norte. с. 7.
  10. а б в г д е ж и к Reperatory of Artists in Mexico:Plastic and Decorative Artes. — Mexico City : Fundación Cultural Bancomer, 1995. — Т. I. — С. 202. — ISBN 968 6258 54 X.
  11. Forja Cantú. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  12. а б в г Daniel de la Fuente (18 березня 2003). Los trabajos perdidos de Federico Cantu (ісп.). Monterrey: El Norte. с. 6.
  13. LuzFabila. Архів оригіналу за 7 жовтня 2016. Процитовано 5 квітня 2022.
  14. а б в Recuerdan a artista neolonés Federico Cantú en su XXIII aniversario luctuoso (ісп.). Monterrey: Portal Financiero. 28 січня 2012. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 16 грудня 2019.
  15. а б в г Ana Monica Rodriguez (28 травня 2007). Homenaje por centenario del pintor Federico Cantú. La Jornada (ісп.). Mexico City. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 16 грудня 2019.
  16. Federico Cantú, 1907-1989. Mexico City: Museo Blaisten. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 грудня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]