Федоровський Федір Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федоровський Федір Федорович
рос. Фёдор Фёдорович Федоровский
Народився 26 грудня 1883(1883-12-26)[1][4][…]
Чернігів, Російська імперія
Помер 7 вересня 1955(1955-09-07)[1][2][…] (71 рік)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльність художник, сценограф
Alma mater Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова (1907)
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства[d] (1952)
Вчителі N. N. Sobolevd
Відомі учні Рабічев Ісаак Беньєвич і Кузнецов Володимир Васильович
Знання мов російська
Заклад Державний академічний Великий театр Росії
Жанр сценографія і педагогіка
Діти Nonna Fedorovna Fedorovskajad
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Народний художник СРСР заслужений діяч мистецтв РРФСР Народний художник РРФСР Сталінська премія Сталінська премія Сталінська премія Сталінська премія Сталінська премія

Фе́дір Фе́дорович Федоро́вський (14 грудня (26 грудня за новим стилем) 1883, Чернігів — 7 вересня 1955, Москва) — радянський театральний художник. Головний художник Большого театру. Народний художник СРСР (1951). Дійсний член АМ СРСР (1947). Віце-президент АМ СРСР (19471953). Доктор мистецтвознавства (1952).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині дворянина, службовця залізниці Федора Федоровича Федоровського. Завдяки сприянню свого дядька Миколи Федоровича Федоровського вчився в московському Строгановському центральному художньо-промисловому училищі (1902—07), викладачі — Сєров, Врубель, Коровін та ін.

Учасник (1913—14) антрепризи С. П. Дягильова в Парижі і Лондоні.

Завідувач художньо-постановочною частиною, потім головний художник Великого театру СРСР в Москві (1927—29 і 1947—53).

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Творчість цілком пов'язано з музикальним. театром, він тяжів до героїко-епічних тем і напруженої динаміки колірного вирішення живописно-об'ємної декорації.

Роботи:

  • оформлення опер «Князь Ігор» Бородіна (1934; Державна премія СРСР, 1941), «Борис Годунов» (1948; Державна премія СРСР, 1949) і «Хованщина» Мусоргського (1950; Державна премія СРСР, 1951), «Садко» Рімського-корсакова (1949; Державна премія СРСР, 1950) — у Великому театрі; «Іван Сусанін» Глінки (1939), «Омелян Пугачов» М. Коваля (1942; Державна премія СРСР, 1943); обидві — в Театрі опери і балету ним. С. М. Кирова, Ленінград.

Роботи в інших жанрах:

  • Проект завіси Державного Великого Театру Союзу РСР, (1920)
  • Ескіз значка ГАБТ до 150-річчя Великого театру, (1925)
  • Оформлення сцени ГАБТ до 10-річчя Жовтня (1927)
  • Ескізи монументально-масової вистави «Героїчне дійство» (1927)
  • Проект поштової марки «10 років МОПР», (1932)
  • Завіса Державного Великого Театру (1935)
  • Проект Рубінових зірок на Вежах Кремля (1936)
  • Оформлення VIII Всесоюзного З'їзди Рад (1936)
  • Оформлення сцени, і глядачів «Пушкінські ювілейні дні» (1937)
  • Панорама «Дружба народів», Виставка в Нью-Йорку (1939)
  • Ескіз оформлення сцени «Ленінські дні» (1940)
  • Ескізи костюмів Російського хору А. В. Свєшнікова (1943).
  • Ескізи Параду фізкультурників на Червоній площі
  • Оформлення сцени до «Ювілейних урочистостей» 1947
  • Оформлення сцени до 175-річного ювілею Великого театру (1951)
  • Проект завіси Великого театру, прозваного «золотим» (1955, реконструкція — 2011 року)

Друковані роботи Ф. Ф. Федоровського:

  • «Садко» в роботі, «Радянський артист», М., 1935, N8.
  • Декорація в опері. «Театр», М., 1938, N 4, стор. 84.
  • Над чим працюють художники, М., 1938, N 3, стор. 7-9.
  • Заради прийдешнього щастя народу. «Радянський артист», М., 1946 рік, 8 травня, N16.
  • Важливий жанр образотворчого мистецтва. «Радянське мистецтво», М., 1951, 19 вересня, N75.
  • «З творчого досвіду», вип.3, Моя робота над оперою «Борис Годунов», М., «Радянський художник», 1957.

Премії та нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  3. а б Prabook — 2018.
  4. Munzinger Personen

Документальне кіно[ред. | ред. код]