Фортінбрас
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2017) |
| Фортінбрас | |
|---|---|
| Fortinbras | |
| Творець: | Вільям Шекспір |
| Твори: | Гамлет |
| Стать: | чоловіча |
| Рід занять: | правитель |
Фортінбрас (англ. Fortinbras) — вигаданий персонаж трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет», спадкоємний принц Норвегії.
У п'єсі також згадується інший Фортінбрас, батько спадкоємного принца Фортінбраса. У першому акті, першої сцени Гораціо розповідає про давню битву між королем Данії (батьком Гамлета) і королем Норвегії (Фортінбрасом), у якій і був убитий король Фортінбрас.
Сюжет[ред. | ред. код]
Фортінбрас з'являється лише у двох коротких сценах другої половини п'єси. Однак, про нього згадується впродовж усього твору. Король Клавдій відправляє послів до Норвегії, аби запобігти норвезькому вторгненню до Данського королівства. Посли повернулися з новиною про те, що Норвегія не нападатиме на Данію, оскільки її цікавить Польща. Наприкінці п'єси, коли більшість головних героїв (крім Гораціо) вже мертві, Фортінбрас разом з армією і послами з Англії входить у місто. Оскільки представників пануючої сім'ї більше немає, Фортінбрас, як їх далекий родич, пред'являє права на царювання. Таким чином, норвезький принц Фортінбрас може стати володарем Данії.
Історичні аналогії[ред. | ред. код]
Ситуації, де монарх однієї суверенної держави одночасно керує іншою, в історії Європи траплялися. З 1397 по 1523 роки проіснувала Кальмарська унія − об'єднання королівств Данії, Норвегії, Швеції. В 1603 році, після смерті королеви Єлизавети I, правителем Англії став Яків I, король Шотландії.
Паралелі між Фортінбрасом і Гамлетом[ред. | ред. код]
Так само як і Гамлет, Фортінбрас діє під впливом смерті свого батька. І Фортінбрас, і Гамлет мають ті ж імена, що і їх батьки. З іншого боку, їх характери різко відрізняються. Гамлет коливається, довго роздумує перед прийняттям рішень. Фортінбрас імпульсивний і швидкий на руку. Знаючи, що батько загинув у чесному поєдинку, він відмовляється від прямої помсти. Гамлет, як і Лаерт, мститься за смерть батька, але мораль того часу, вважала помсту формою вбивства, помста була виправданою лише у разі смерті того, хто помстився. Фортінбрас, уникаючи активної ролі, ефективно мститься за свого батька і залишається жити.
Екранізації[ред. | ред. код]
Гамлет, з тривалістю близько чотирьох годин, рідко виконується в повному обсязі. Тому ролі Фортінбраса іноді пропущені, як це було у фільмі 1948 року з Лоуренсом Олів'є, у фільмі 1969 року з Ніколом Вільямсом, і у фільм 1990 року з Мелом Гібсоном. Однак, він був включений у німецький німий фільм «Гамлет» 1921 року Свенда Гаде і Хайнца шаля і також зображується Фріцом Ахтербергом, у Бродвейському відродженні 1964, яке пізніше було знято, як «Гамлет» Річарда Бертона. У телевізійному серіалі «Шекспір» 1980 року від Бі-Бі-Сі з Дереком Джекобі, у фільмі 1996 року з участю Кеннет Брана і фільмі 2000 року з участю Ітана Хоука, хоча у фільмі 2000 року, він виступає ворогом бізнесу. У цих фільмах він був зіграний Майклом Ебертом, Яном Чарлсоном, Руфусом Сьюеллом і Кейсі Аффлеком відповідно.
Фортінбрас з'являється також у телебаченні Бі-Бі-Сі «Гамлет» 1964 року, з Крістофером Пламмером у головній ролі, і тут його зіграв Дональд Сазерленд, що і було його першою важливою роллю.
Інші інсценування[ред. | ред. код]
Фортінбрас — це головний герой спектаклю Лі Блессінга — Фортінбраса 1992 року. Сюжет Фортінбраса йде, як і сюжет Гамлета; перша сцена — це смерть Гамлета в оригінальному Шекспірівському тексті. Інша частина п'єси виконана в народній, сучасній англійській мові. Головні персонажі з Гамлета з'являються, як привиди в цьому сиквелі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ CliffsComplete Shakespeare's Hamlet. Houghton Mifflin Harcourt,2004. С. 199.
Література[ред. | ред. код]
- Dunton-Downer Leslie, Riding Alan. Szekspir. — Warszawa: Hachette Livre, 2005. — ISBN 83-7184-496-4.
- Jenkins, Harold[en] Fortinbras and Laertes and the Composition of Hamlet [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.) // Rice University Studies. — Rice University, 1974. — Vol. 60, no. 2. — P. 95—108. — ISSN 0035-4996.
Посилання[ред. | ред. код]
- Шаламов Ст. Т. Фортинбрас. Інформаційно-дослідницька база даних «Російський Шекспір». Перевірено 9 липня 2014. Статичний з першоджерела 9 липня 2014.