Фосфід індію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фосфід індію (InP) — хімічна сполука індію та фосфору. Важливий прямозонний напівпровідник із шириною забороненої зони 1,34 еВ при температурі 300 K. Він має гранецентровану кубічну («цинкову») кристалічну структуру, ідентичну структурі GaAs і більшості напівпровідників групи III—V.

Виробництво[ред. | ред. код]

Фосфід індію можна одержати реакцією білого фосфору та йодиду індію при 400 °C[1], також прямим поєднанням очищених елементів при високій температурі та тиску або термічним розкладанням суміші триалкіл-індію та фосфіну[2].

Використання[ред. | ред. код]

Використовується для створення надвисокочастотних транзисторів, діодів Ганна. Тверді розчини на основі InP використовуються для створення світлодіодів, лазерних діодів, лавинних фотодіодів. На основі фосфіду індію виробляють квантові точки, що використовуються при створенні дисплеїв[3]. Поверхня фосфіду індію використовується для вивчення низьковимірних структур[4].

Високошвидкісна оптоелектроніка[ред. | ред. код]

InP використовується як підкладка для епітаксіальних оптоелектронних пристроїв на основі інших напівпровідників, як-от арсеніди індію і галію. Пристрої містять псевдоморфні гетероперехідні біполярні транзистори, які можуть працювати на частоті 604 ГГц[5]. Сам InP має пряму заборонену зону, що робить його корисним для оптоелектронних пристроїв, як-от лазерні діоди та фотонні інтегральні схеми для індустрії оптичних телекомунікацій, щоб забезпечити застосування мультиплексування за довжиною хвилі[6]. За високочастотними властивостями перевершує арсенід галію.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Indium Phosphide – a binary semiconductor composed. QS Study (англ.). Процитовано 2 червня 2023.
  2. PubChem. Indium phosphide. pubchem.ncbi.nlm.nih.gov (англ.). Процитовано 2 червня 2023.
  3. OLED-панелям не потрібен рідкісний метал із Китаю: знайшли в 100 разів дешевшу заміну. ФОКУС (укр.). 29 травня 2023. Процитовано 2 червня 2023.
  4. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/98946/6-Sichіkova.pdf?sequence=1
  5. Indium Phosphide and Indium Gallium Arsenide Help Break 600 Gigahertz Speed Barrier. AZoM.com (англ.). 13 квітня 2005. Процитовано 5 червня 2023.
  6. Young, Martin G. (2 травня 1994). InP-based components for wavelength division multiplexing. Optoelectronic Interconnects II. Т. 2153. SPIE. с. 251—258. doi:10.1117/12.174514. Процитовано 5 червня 2023.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]