Фрідріх Фердинанд Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Фердинанд Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький
нім. Friedrich Ferdinand Carl Ernst August Wilhelm Harold Casimir Nikolaus Prinz zu Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg
Народився 14 травня 1913(1913-05-14)[1][2][3]
Гота, Німецька імперія[1][3]
Помер 31 травня 1989(1989-05-31)[1][2] (76 років)
Glücksburg Castled, Глюксбург, Шлезвіг-Фленсбург, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН
Країна  Німеччина[3]
Діяльність офіцер, військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна[3] і Балканська кампанія[3]
Членство Corps Saxonia Göttingend
Титул принц[3]
Військове звання Оберст
Рід Глюксбурги
Батько Альбрехт Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький
Мати Countess Ortrud of Ysenburg-Büdingen-Meerholzd[2]
Брати, сестри Marie Luise Prinzessin zu Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburgd, Фрідріх Вільгельм Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький, Йоганн Георг Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький і Princess Ortrud of Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburgd
У шлюбі з Анастасія Мекленбурґ-Шверінська
Діти Elisabeth zu Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburgd[2], Irene zu Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburgd[2], Margaretha zu Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburgd[2] і Sibylla zu Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburgd[2]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Військовий орден Залізного трилисника
Військовий орден Залізного трилисника
Орден Корони короля Звоніміра
Орден Корони короля Звоніміра
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Офіцер ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ
Герб
Герб

Принц Фрідріх Фердинанд Карл Ернст Август Вільгельм Гарольд Казімір Ніколаус Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзький (нім. Friedrich Ferdinand Carl Ernst August Wilhelm Harold Casimir Nikolaus Prinz zu Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg; 14 травня 1913, Гота31 травня 1989, замок Глюксбург) — німецький офіцер, оберст генштабу вермахту (20 квітня 1945) і резерву бундесверу (1959). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син принца Альбрехта Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзького і його дружини Ортруди, уродженої графині Ізенбург-Бюдінґен-Мерхольцької.

В 1932 році поступив на службу в рейхсвер. З 1 липня 1938 року — командир 3-го важкого моторизованого ескадрону 31-го розвідувального дивізіону. Учасник Польської і Французької кампаній та німецько-радянської війни. У вересні 1941 року переведений в генштаб військового командувача в Сербії, до листопада 1942 року був командиром ескадрильї розвідувальної ескадри люфтваффе. В лютому 1943 року переведений в Хорватію першим офіцером генштабу 117-ї єгерської дивізії, потім — в штаб 3-ї танкової дивізії. Учасник боїв біля Харкова і Міуса. З серпні 1943 по лютий 1944 року навчався у військовій академії в Гіршбергу. З лютого 1944 року служив у командуванні 84-го армійського корпусу, з червня — в генштабі 7-ї армії, з вересня — в генштабі 116-ї танкової дивізії. З листопада 1944 по січень 1945 року проходив курс командира полку в Берген-Бельзені і був призначений командиром 40-го танково-гренадерського полку 17-ї танкової дивізії. Потрапив у радянський полон, але зміг втекти і потрапив у американський полон. В червні 1945 року звільнений.

В 1946-47 роках виступав свідком на Нюрнберзьких процесах. Керував активами великого герцога Фрідріха Франца IV Мекленбурзького і принца Генріха Прусського. В 1947-74 роках — голова консультативної ради бременського банку Martens & Weyhausen, потім до 1979 року — член контрольної ради. З 1971 року — президент союзу Киффгойзера. В 1987 році разом із Гельмутом Рісом заснував Історичне товариство Глюксбурга, яке оберігає істрію замку, міста і району Глюксбург, а також історію Шлезвіг-Гольштейну.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Christian Ludwig von Mecklenburg: Erzählungen aus meinem Leben. 3. Auflage. Stock und Stein, Schwerin 1998, ISBN 3-910179-75-4.
  • Louis Ferdinand Wentz: Corps Holsatia. Mitgliederliste 1813–1988 Ergänzungen zum 4. Teil (1896–1936). 5. Teil (1937–1936). In: Festschrift des Corps Holsatia. Selbstverlag, Kiel 1988, S. 583–793.
  • Wolfgang von der Groeben: Verzeichnis der Mitglieder des Corps Saxonia zu Göttingen 1844 bis 2006 sowie der Landsmannschaft Saxonia zu Göttingen 1840 bis 1844. von der Groeben, Düsseldorf 2006.
  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 665.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #109844505 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г д е ж и Lundy D. R. The Peerage
  3. а б в г д е Nuremberg Trials Project — 2016.