Фріці Массарі
Фріці Массарі | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 21 березня 1882[1][2][…] |
Місце народження | Відень, Австро-Угорщина[1] |
Дата смерті | 30 січня 1969[1][4][…] (86 років) |
Місце смерті | Беверлі-Гіллз, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США або Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[5] |
Поховання | Форест-Лаун |
Громадянство | Австрія |
Професії | акторка, оперна співачка, кіноакторка, акторка театру, солістка оперети |
Співацький голос | сопрано |
Інструменти | вокал[d] |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Фріц Массарі, справжнє ім'я Фридерика Масарик (нім. Fritzi Massary; 21 березня 1882, Відень — 30 січня 1969, Беверлі-Гіллз) — австрійська співачка оперети, актриса театру і кіно.
Біографія[ред. | ред. код]
Фридерика Масарик, згодом відома як Фріці Массарі, народилася у Відні 1882 року. Її батьком був єврейський комерсант Якоб Леопольд Масарик[6]. На початку своєї кар'єри Фріці виступала у віденських вар'єте, а також з шістнадцяти років співала в хорі віденського Карл-театру[7][8]. Разом з цим театром вона брала участь в гастролях в Санкт-Петербурзі[8][6]. 1899 року Фріці почала виступати в амплуа субретки в міському театрі Лінца, а потім грала в театрах Гамбурга і Відня[6]. У 1901—1904 роках вона була відома як виконавиця романсів і шлягерів в театрах «Венеція у Відні» і «Орфеум»[8]. Незабаром її помітив Ріхард Шультц, директор берлінського Метрополь-театру, і Фріці Массарі почала виступати в оперетах, зокрема, Легара, Кальмана, Фалля і Оффенбаха[6][7]. З 1904 по 1933 рік вона була солісткою Метрополь-театру і виконала головні ролі в ряді оперет, в тому числі Лео Фалля («Мій милий Августин», 1912; «Імператриця», 1915; «Троянда Стамбула», 1917; «Іспанський соловей», 1921; «Мадам Помпадур», 1922) і Оскара Штрауса («Останній вальс», 1920; «Перли королеви», 1923; «Терезина», 1925; «Королева», 1926; «Жінка, яка знає, чого хоче», 1932)[8][7]. Примітно, що як Фаллт, так і Штраус створювали багато своїх творів з розрахунком на вокальний та акторський талант співачки[8].
Фріці Массарі часто гастролювала, у тому числі в Парижі і у Відні. 1911 року вона виступила в Мюнхені, виконавши головну роль в опереті «Прекрасна Олена» Оффенбаха. Крім того, вона виступала в берлінській Міський опері в ролях Аделі («Кажан» Йоганна Штрауса) і Ханни Ґлаварі («Весела вдова» Ф. Легара)[8]. Особливий успіх мало її виконання ролі Сільви з «Королеви чардашу» Кальмана[6]. Протягом своєї кар'єри Массарі записала безліч грамофонних платівок, а також знялася в декількох озвучених німих фільмах, таких як «Віола» (1912), «Тунель» (1915) і «Божевільний танець любові» (1919)[8].
У 1918 році Фріці Массарі вийшла заміж за співака і актора Макса Палленберґа, від якого раніше народила доньку[7][6]. У 1920-х роках популярність співачки досягла свого піку. Останнім її тріумфом став виступ в опереті «Жінка, яка знає, чого хоче» 1 вересня 1932 року. Незабаром після нього почалися переслідування євреїв, і вона була змушена була тікати з Німеччини разом з чоловіком: спочатку до Відня, потім в Швейцарію. У 1934 році Макс Палленберґ загинув в авіакатастрофі. Для Фріці, яка одночасно втратила і батьківщину, і чоловіка, це стало великим ударом. Наступний її виступ відбувся лише 1938 року в Лондоні, де Ноел Кавард написав для неї мюзикл «Оперета»[6][9][10].
1939 року Фріці Массарі, слідом за своєю дочкою Елізабет, емігрувала в США, в Беверлі-Гіллз. У наступні роки вона підтримувала спілкування з іншими емігрантами: Людвігом Маркузе, Францем Верфелем, Альмою Малер-Верфель, Томасом і Генріхом Маннами, Ліоном Фейхтванґером, Ернстом Любічем[6][8]. З 1952 року вона знову почала регулярно бувати в Німеччині[10]. Фріці Массарі померла 30 січня 1969 року в Беверлі-Гіллз[6]. Вона була похована на кладовищі Форест-Лон в Глендейлі[11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118731572 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Discogs — 2000.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б в г д е ж и к Lexikon verfolgter Musiker und Musikerinnen.
- ↑ а б в г Grove Music Online.
- ↑ а б в г д е ж и Большая российская энциклопедия.
- ↑ Beatrix Novy.
- ↑ а б Notable American Women, 2019.
- ↑ Forest Lawn Memorial Park (англ.). Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Miloslav Rechcigl Jr. Fritzi Massary // Notable American Women with Czechoslovak Roots: A Bibliography, Bio-Bibliographies, Historiography and Genealogy. — AuthorHouse, 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Л. А. Полётова. Массари Фрици. Большая российская энциклопедия. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
- Andrew Lamb. Massary, Fritzi [Massarik, Friederike]. Grove Music Online (англ.). Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
- Beatrix Novy. Vor 50 Jahren starb die Sängerin Fritzi Massary. Berlin lag ihr zu Füßen. Deutschlandfunk Kultur (нім.). Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
- Stefan Frey (2007). Fritzi Massary. Lexikon verfolgter Musiker und Musikerinnen der NS-Zeit (нім.). Universität Hamburg. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
|
- Народились 21 березня
- Народились 1882
- Уродженці Відня
- Померли 30 січня
- Померли 1969
- Померли в Беверлі-Гіллз
- Померли в Лос-Анджелесі
- Поховані на цвинтарі «Форест-Лаун»
- Сопрано
- Командори ордена За заслуги перед ФРН
- Артисти оперети
- Оперні співаки XX століття
- Австрійські оперні співаки
- Мисткині, відомі під псевдонімами
- Німецькі емігранти до США