Фурма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фу́рма (від нім. Form — форма) — пристрій для подачі повітря в металургійні печі або для продування металевої ванни киснем при виплавці сталі або кольорових металів.

  • Фурма, або повітряна фурма — пристрій для подачі повітря в доменну піч.
  • Шлакова фурма — елемент шлакового пристрою доменної печі, призначеного для випуску шлаку з доменної печі. Шлакова фурма була винайдена Ф. Люрманом і вперше використана на металургійному заводі «Фріденсхютте» в Німеччині 1857 року.
  • Фурма — отвір щілиновидного перетину в стінці у вагранках і ватержакетних печах.
  • Фурма — труба з наконечником спеціальної конструкції і водоохолоджуваною сорочкою для подачі кисню у кисневий конвертер, забезпечена механізмом для підйому, опускання і заміни фурми. Крім кисню через фурму можуть подаватися і порошкоподібні матеріали.
  • Фурма — труба для подачі кисню у мартенівських і двохванних сталеплавильних печах.

Див. також[ред. | ред. код]