Філімонов Георгій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Філімонов.
Філімонов Георгій Дмитрович
Народився 7 червня 1828(1828-06-07) або 1828[1]
Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 26 травня 1898(1898-05-26) або 1898[1]
Сухумі, Сухумський округd, Кутаїська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Поховання Старий Донський цвинтар
Країна  Російська імперія
Діяльність історик, археолог, мистецтвознавець, музеєзнавець
Галузь історія[1], археологія[1] і мистецтвознавство[1]
Alma mater Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d]
Знання мов російська[1]

Філімонов Георгій (Юрій) Дмитрович (1828(1828), Полтавська губернія, Російська імперія — 26 травня (7 червня) 1898(18980607), Сухумі)[2] — відомий російський археолог, історик мистецтва, музейний працівник, антиквар.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині полтавського поміщика.

Виховувався в Московському дворянському інституті, потім закінчив історико-філологічний факультет Московського університету зі ступенем кандидата (1849). Ще в молодості він цікавився російськими старожитностями, відвідував кремлівські собори, різниці, Збройну палату і приватні збори.

В 1849 р. з'явилася його перша археологічна робота: «Описание памятников древности церковного и гражданского быта Русского музея П. Коробанова» (М.: Унив. тип., 1849. — [8], 28 с., 60 л. ил.).

В 1851 р. отримав посаду бібліотекаря бібліотеки Харківського університету, де працював п'ять років (1851—1856).

В 1856 р. його було запрошено на посаду доглядача Московської Збройної палати.

З відкриттям у Москві Рум’янцевського музею він, не полишаючи служби у Збройній палаті, почав працювати у відділі старожитностей цього музею, значно збільшивши його обсяг. У 1864 разом з Ф. І. Буслаєвим, В. Ф. Одоєвським і О. Є. Вікторовим заснував при музеї «Товариство любителів давньоруського мистецтва».

У 1864 році Філімонов став одним з членів-засновників Московського археологічного товариства.

В 1863 р. Філімонов брав участь в комісії з реставрації ікон і розкриття фресок у Благовіщенському соборі московського Кремля; на початку 1880-х років слідкував за реставрацією живопису у Грановитій палаті.[ru] В цей час він надрукував «Описные книги царских палат Золотой и Грановитой, составленные Симоном Ушаковым в 1672 г.» (Москва, 1882).

В 1867 р. був відправлений у відрядження до Парижу на Всесвітню виставку, де відкрив відділ російських художніх старожитностей з колекцій різних державних закладів і приватних осіб. По поверненню з Парижа, був призначений помічником директора Збройної палати. В той же час він залишався і в Рум'янцівському музеї, де в 1869 р. став доглядачем відділення старожитностей. Незабаром виділив три підрозділи: доісторичний, давньохристиянський і російський. Фактично він був творцем цього відділення і керував ним протягом двадцяти семи років.

Філімонов активно займався доісторичною археологією. Проводячи розкопки у середній та південній Росії і на Кавказі (1876—1877), він знайшов докази існування на Кавказі розвиненої бронзової промисловості. Вони були представлені в 1879 р. на Антропологічній виставці у Москві. Мешкав він у казенній квартирі в Московському Кремлі.

Основною сферою інтересів Філімонова була російська іконографія. Йому належить чимала кількість праць, присвячених вивченню, систематизації пам'яток мистецтва і давнього побуту. В число його капітальних досліджень входить праця «Симон Ушаков и современная ему эпоха русской иконописи», де автор дав характеристику цілому періоду російського іконописного мистецтва. Він зібрав колекцію ікон, іконописних малюнків, портретів, рукописів.

Проте, будучи автором опису деяких приватних московських зборів, він так і не встиг скласти каталог своєї колекції. Тому відомості про неї мізерні, за винятком тієї частини, куди входили іконописні прориси.

Навесні 1898 року він захворів, поїхав лікуватися на Кавказ і там помер.

Його вдова, Надія Федорівна, принесла колекцію чоловіка в дар музеям і науковим товариствам (Рум'янцевському музею, Товариству вивчення давньої писемності тощо).

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Св. Анни III і II ступеня, Св. Володимира IV і III ступеня, Св. Станіслава II і I ступеня, пам'ятними медалями. Австрійський імператор подарував йому орден Франца-Йосипа II ступеня, король Швеції і Норвегії — Командорський хрест 2-го класу ордена Полярної Зірки. Неодноразово за свою працю нагороджувався вченими товариствами золотими і срібними медалями.

Праці[ред. | ред. код]

  • Иконописный подлинник Новгородской редакции по софийскому списку концаXVI века. — Москва: Унив. тип., 1873. — 138 с.
  • Каталог Отделения доисторических древностей Московского публичного музея. — Москва, 1873. — 132 с.
  • Палех. — Москва: Тип. Бахметева, 1863. — 42 с.
  • Сванетия в археологическом отношении. — Москва: О-во древнерус. искусства, 1876. — 59 с.
  • Сводный иконописный подлинник XVIII века по списку Г. Филимонова. — Москва: О-во древнерус. искусства, 1874. — 453 с.
  • Симон Ушаков и современная ему эпоха русской иконописи. — Москва: О-во древнерус. искусства, 1873. — 104 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж Czech National Authority Database
  2. ↑ Г. Д. Филимонов — Румянцевский музей(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Анучин Д. Н. Г. Д. Филимонов: Некролог // Археологические известия и заметки Императорского Московского археологического общества. — 1898. — № 5—6. — С. 211—214.
  • Березюк Н. М. Библиотека Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина за 200 лет (1805—2005) / Н. М. Березюк, И. Г. Левченко, Р. П. Чигринова. — Харьков : Тимченко, 2006. — С. 268—269.
  • Кирпичников А. И. Воспоминания о Г. Д. Филимонове // Археологические известия и заметки Императорского Московского археологического общества. — 1898. — № 11—12. — С. 360—368.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Філімонов_Георгій_Дмитрович&oldid=36995910