Хатина мусгумів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хатина мусгумів
Зображення
Країна  Камерун
Адміністративна одиниця Крайньопівнічний регіонd
Власник Musgum peopled
Архітектор Musgum peopled
CMNS: Хатина мусгумів у Вікісховищі

Хатина мусгумів (англ. musgum або англ. moosgoum) — традиційна побутова будівля, яку будували з глини етнічні мусгуми[en] у підрозділі Мага[es], департамент Майо-Данай[ru] Крайнього північного регіону[en] в Камеруні[1]. Житла будувалися різної форми: високі куполоподібні житла або конічні хатини, одні у формі перекинутого «V», інші — з геометричним оформленням.

Хатина мусгумів — це приклад «земляної архітектури[en]». Нагадуючи форму вуликів або раковин, хатини народу мусгум також відомі як «хатини-снаряди» (фр. cases obus)[2]. Місцеві жителі будують їх із бруду, соломи і води, використовуючи кілька інструментів. Це глинобитні будівлі[3], варіант кобу, у формі ланцюгової арки[en] (див. також Ланцюгова лінія), які можуть витримати найбільшу вагу за найменшої витрати будівельних матеріалів[4]. Через форму купола їх також називають «вуликоподібними». Їх вважають важливою складовою архітектурного стилю Камеруну, хоча сучасне житло будують інакше[5].

Історія[ред. | ред. код]

Традиційні будинки з землі зводили до появи цементу. Однак вони втратили популярність і вважаються застарілими. Дуже мало мусгумів будують їх зараз[2][6].

Одну з таких будівель реконструйовано в Парижі під час Міжнародної колоніальної виставки 1931 року[7].

Як художня дивина і пам'ятка, ці африканські споруди[fr] по-різному описані в літературі: як «глиняна посудина, випалена вогненним сонцем», «цукрові батони» " і «яєчна шкаралупа»; також була застосована військова метафора «хаИна-снаряд»[8] через зовнішню схожість Із бойовим снарядом. Під час поїздки в Африку ці хатини описав письменник Андре Жід[9].

Архітектура[ред. | ред. код]

Реконструкція в місті Пуус

Мусгуми[en] в Камеруні будували свої будинки з висушеної на сонці пресованої глини. Земля, як і раніше, використовується як будівельний матеріал і видається екологічно прийнятнішою для недорогого житла, оскільки під час виробництва цементу виділяється багато викидів діоксиду вуглецю. Бруд укладається поверх переплетеного очерету. Це нагадує саман або коб, зроблені з піску, глини, води та деяких типів волокнистих або органічних матеріалів, таких як палки, солома та/або гній. Попри простоту конструкції, хатини добре сплановані з точки зору корисності[2]. Архітектор Рональд Раель (англ. Ronald Rael), автор книги «Земляна архітектура» (англ. Earth Architecture), зауважив, що перерізом хатини мусгумів є «ланцюгова арка[en] (див. також Ланцюгова лінія), ідеальна математична форма», здатна витримувати навантаження на будівлю за мінімального використання будівельних матеріалів[10].

Поміж будівель жител міститься також глиняна споруда для зберігання врожаю зернових

Завдяки перекинутій дугоподібній формі арки куполи тонкі і працюють на стиск, забезпечуючи жорсткість конструкції без крутильних або згинальних моментів. Геометричні малюнки на зовнішній поверхні куполів забезпечують опору для робочих, які стоять на них під час будівництва, а також під час подальшого обслуговування[2][4]. Зовнішнє оформлення і велика висота конструкції (близько 9 м) у спекотні літні дні зберігає прохолоду в приміщенні. У традиційному будинку 5 кімнат, розташованих по колу і розділених стінами, в центрі кола зберігається пшоно[11].

Невеликий круглий отвір у верхній частині будівлі сприяє циркуляції повітря і використовується як аварійний вихід в разі затоплення[2][12]. Це круглий отвір діаметром кілька дюймів називають «димовим отвором[en]» (без димоходу), під час дощів його закривають плитою, горщиком або каструлею, щоб вода не потрапила в будинок. Вхід забезпечується єдиними дверима, вузькими до рівня коліна з розширенням на рівні плечей, які нагадують замкову щілину[1].

Споруди утворюють комплекс із житлових приміщень, зерносховищ і центрального внутрішнього подвір'я, оточеного стіною із соломи. Стіни з'єднані між собою, отвори в них забезпечують доступ у приміщення. Зовнішні поверхні стін мають борозенки, щоб дощова вода могла легко стікати. Комплекс споруд також обгороджений парканом[3]. Передбачено місце для розширення житлової площі для кожної нової дружини або невістки або для поповнення в сім'ї[13][14].

Під час будівництва застосовується так звана «техніка глиняного змійовика»[15]. У цьому методі шари глини намотують по спіралі, щоразу підіймаючись приблизно на 0,5 м. Кожному витку дають затвердіти перед доданням наступного. Стіни, біля основи товстіші, поступово тоншають догори, що сприяє стійкості конструкції[1][2]. Лінії рельєфу створюються в міру того, як конструкція просувається вгору.

Філателія[ред. | ред. код]

1965 року Федеративна Республіка Камерун випустила марку під назвою «Будинки мусгумів у Пуссі» в серії «Фольклор і туризм»[16].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Allen G. Noble. [1] = «Traditional Buildings: A Global Survey of Structural Forms and Cultural Functions». — I.B. Tauris, 2007. — С. 85. — ISBN 978-1-84511-305-6. Архівовано з джерела 12 лютого 2016
  2. ↑ а б в г д е «Житловий комплекс мусгумів». www.designboom.com (англ.). magazine Designboom[en]. 18 лютого 2010. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 1 липня 2020.
  3. ↑ а б «Історія архітектури до 1850 року». www.quizlet.com (англ.). Quizlet[en]. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 1 липня 2020.
  4. ↑ а б «Будинки, натхненні раковинами та іншими природними формами…». www.naturalhomes.org (англ.). Natural Homes Organization. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 1 липня 2020.
  5. ↑ DeLancey, Mark Dike; Mbuh, Rebecca; Delancey, Mark W. (3 травня 2010). Historical Dictionary of the Republic of Cameroon. Scarecrow Press. с. 41. ISBN 978-0-8108-7399-5. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 7 лютого 2013.
  6. ↑ René Gardi[en]. «Коренная африканская архитектура» = "Indigenous African Architecture". — John Wiley & Sons, 1974. — ISBN 978-0-442-22574-2.
  7. ↑ Steven Nelson. «От Камеруна до Парижа: архитектура мусгум в Африке и за её пределами» = "From Cameroon to Paris: Mousgoum architecture in & out of Africa". — Chicago : University of Chicago Press, 2007. — С. 247. — ISBN 978-0-226-57183-6.
  8. ↑ Кристиан Сеньобо, Фабьен Жамин (Christian Seignobos, Fabien Jamin). «Хижина-снаряд: история и реконструкция» = «La Case obus: Histoire et reconstitution». — Marseille : Éditions Parenthèses, 2003. — С. 216.
  9. ↑ «Перевідкриття „хатин-оболонок“». www.batiactu.com (фр.). 23 квітня 2004. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 8 липня 2020.
  10. ↑ «Половина населення світу, близько 3 мільярдів осіб на шести континентах, живе або працює в будівлях, побудованих із землі». www.eartharchitecture.org (англ.). Earth Architecture organization. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 1 липня 2020.
  11. ↑ «Мусгумські хатини з Мурли». www.cameroun.unblog.fr (фр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 1 липня 2020.
  12. ↑ [2] = «Country Life». — 1922. — С. 397. Архівовано з джерела 14 липня 2020
  13. ↑ Joseph A. Wilkes. [3] = «Encyclopedia of architecture: design, engineering & construction». — John Wiley & Sons, 1990. — ISBN 978-0-471-63243-6. Архівовано з джерела 13 липня 2020
  14. ↑ Roger H. Clark, Michael Pause. [4] = «Precedents in Architecture: Analytic Diagrams, Formative Ideas, and Partis». — John Wiley & Sons, 2012. — С. 2140. — ISBN 978-1-118-17084-7. Архівовано з джерела 1 жовтня 2017
  15. ↑ «Бежева керамічна глазурована глиняна тарілка» (фото). www.alamy.es (ісп.). Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 1 липня 2020.
  16. ↑ Каталог Івер і Тельє[ru], № 409.
  17. ↑ Reisen und Entdeckungen in Nord- und Central-Afrika, in den Jahren 1849 bis 1855, Оцифрований документ на сайті електронної бібліотеки Gallica
  18. ↑ Hans Busse (1867—1914). Article (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2016.
  19. ↑ Згідно з джерелами, «банан» означає народ мусгум[en] або маса[en]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хатина_мусгумів&oldid=41181924