Хвиля Редкліффа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Приблизний контур хвилі Редкліффа на нічному небі Землі.

Хвиля Редкліффа (англ. Radcliffe wave) — хвилеподібна газова структура в Чумацькому Шляху, утворена взаємодіючими областями зореутворення, що простягається на 9000 світлових років[1][2]. Це найбільша газова структура Чумацького Шляху, що коли-небудь спостерігалися в диску. У найближчій до Сонця точці вона розташована на відстані близько 500 світлових років (Молекулярна Хмара Тельця)[3], а в найдальшій — на відстані 5000 світлових років (Лебідь X-1)[4][5]. Про виявлення структури було оголошено 20 січня 2020 року, а її близьке розташування до Сонця виявилося несподіваним для вчених[1][6].

Формування[ред. | ред. код]

Пропонується, що ця газова-пилова структура могла сформуватись в результаті зіткнення з Чумацьким Шляхом набагато меншої галактики. За іншою гіпотезою, хвиля може бути пов'язана з темною матерією[1][7].

Усередині щільних хмар у хвилі Редкліффа газ може бути настільки стиснутим, він утворює нові зорі[2]. Вважається, що схожим чином сформувалося і Сонце[1]. Багато областей зореутворення, виявлених у хвилі Редкліффа, раніше вважалися частиною великої кільцеподібної структури навколо Сонячної системи, пояса Гулда. Тепер передбачається, що замість кільця існує масивна хвиля[1][2].

Відкриття[ред. | ред. код]

Хвиля Редкліффа була відкрита міжнародною групою астрономів[8][5]. Про це відкриття було оголошено на 235 зустрічі Американського астрономічного товариства в Гонолулу[9], а 7 січня 2020 року була опублікована стаття в журналі Nature[10]. Структуру відкрили на основі даних, зібраних космічним телескопом Gaia[11]. На двовимірних картах виявити хвилю не вдається, необхідно тривимірне моделювання розподілу міжзоряної речовини[2][11][9]. Структура названа на честь Інституту перспективних досліджень Редкліффа в Кембриджі, Массачусетс[11].

Розташування Рукава Оріона, хвилі Редкліфа та Сонця в ньому.

Властивості[ред. | ред. код]

Хвиля Редкліффа містить 4/5 від усіх хмар пояса Гулда: молекулярну хмару Оріона, молекулярну хмару Персея, молекулярну хмару Тельця та Цефей OB2. Одна з хмар не є частиною хвилі Редкліффа — молекулярна хмара Ро Змієносця є частиною іншої структури, паралельної до хвилі Редкліффа. Інші структури, що містяться у хвилі Редкліффа, але більш далекі від Землі, — це Великий Пес OB1, туманність Північна Америка та Лебідь X[5].

Маса структури складає порядку мас Сонця. Довжина хвилі досягає 2,7 кілопарсеків при амплітуді 160 парсеків. За шириною хвиля становить близько 20 %, а за довжиною — 40 % рукава Оріона. Рукав Оріона більш розсіяний, ніж хвиля Редкліффа, і містить ряд структур, що не входять до складу хвилі Редкліффа, таких як Єдиноріг OB1, туманність Каліфорнія, молекулярна хмара Ро Змієносця[5].


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Astronomers discover huge gaseous wave holding Milky Way's newest stars. The Guardian. 7 січня 2020. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
  2. а б в г Rincon, Paul (7 січня 2020). Vast 'star nursery' region found in our galaxy. BBC News. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
  3. Загадкова гігантська хвиля повільно ковзає Чумацьким Шляхом. 25.02.2024, 21:35
  4. Brandon, Specktor (7 січня 2020). Mysterious 'Wave' of Star-Forming Gas May Be the Largest Structure in the Galaxy. livescience.com. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
  5. а б в г Alves, João; Zucker, Catherine; Goodman, Alyssa A.; Speagle, Joshua S.; Meingast, Stefan; Robitaille, Thomas; Finkbeiner, Douglas P.; Schlafly, Edward F.; Green, Gregory M. A Galactic-scale gas wave in the Solar Neighborhood // Nature : journal. — 2020. — Vol. 578, no. 7794 (1). — P. 237—239. — arXiv:2001.08748. — Bibcode:2020Natur.578..237A. — DOI:10.1038/s41586-019-1874-z. — PMID 31910431 .
  6. Osborne, Hannah (7 січня 2020). Something appears to have collided with the Milky Way and created a huge wave in the galactic plane. Newsweek. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
  7. Something Appears to Have Collided with the Milky Way and Created a Huge Wave in the Galactic Plane. Radcliffe Institute for Advanced Study at Harvard University (англ.). 8 січня 2020. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
  8. McIntosh, Bennett (7 січня 2020). An Interstellar Ribbon of Clouds in the Sun's Backyard. Harvard Magazine. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
  9. а б Strickland, Ashley. Astronomers discover giant wave-shaped structure in the Milky Way. CNN. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
  10. New map of Milky Way reveals giant wave of stellar nurseries. Phys.org. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 7 січня 2020.
  11. а б в Dunn, Marcia (8 січня 2020). Titanic wave of star-forming gases found in Milky Way. Associated Press. ISSN 0447-5763. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020 — через Japan Times Online.

Посилання[ред. | ред. код]