Хелен Стівенс
Хелен Стівенс англ. Helen Stephens | |||||
---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||
Прізвиська | The Fulton Flash[1] | ||||
Громадянство | США | ||||
Народження |
3 лютого 1918 Фултон, Міссурі, США | ||||
Смерть |
17 січня 1994 Сент-Луїс, Міссурі, США | ||||
Зріст | 182 см | ||||
Вага | 70 кг | ||||
Alma mater | William Woods Universityd | ||||
Спорт | |||||
Країна | США | ||||
Вид спорту | легка атлетика і баскетбол | ||||
Дисципліна | легка атлетика та баскетбол | ||||
Участь і здобутки | |||||
Хелен Стівенс у Вікісховищі | |||||
|
Хелен Херрінг Стівенс (англ. Helen Herring Stephens 3 лютого 1918 — 17 січня 1994 , Сент-Луїс, США) — американська спортсменка-легкоатлетка, дворазова чемпіонка Олімпійських ігор .
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в місті Фултон, штат Міссурі, з дитинства займалася різними видами спорту, в тому числі бігом, метанням диска і штовханням ядра, маючи до 1936 року в цілому 9 переможних титулів на різних американських загальнонаціональних змаганнях. Була відома під прізвиськом «Фултонська блискавка». Закінчила середню школу і річкове училище у рідному місті, а також університет Вільяма Вудса .
У 1936 році у 18-річному віці брала участь у Літніх Олімпійських іграх у Берліні, де виграла золоті медалі з бігу на 100 м і в естафеті 4 × 100 м. З бігу на 100 м перемогла чинну чемпіонку світу польську спортсменку Станіславу Валасевич, встановивши новий світовий рекорд[2]. Після перемоги отримала привітання особисто від Адольфа Гітлера, який запросив спортсменку до себе[3].
Незабаром після закінчення олімпіади Стівенс, вигравши ще три національних титули у США, пішла з легкої атлетики та деякий час займалася бейсболом і софтболом . З 1938 по 1952 рік була власницею напівпрофесійної баскетбольної команди[4]. У роки Другої світової війни служила у Корпусі морської піхоти, пізніше працювала у науково-дослідному відділі служби аеронавігації США у Сент-Луїсі, штат Міссурі. Прожила у цьому місті до кінця життя. У 1980-ті роки взяла участь у декількох легкоатлетичних змаганнях для літніх людей.
В 1993 році її внесли до Національної зали слави жінок США[5].
Померла 17 січня 1994 року у віці 75 років[6].
Гендерний скандал[ред. | ред. код]
Відомо, що після перемоги над Станіславою Валасевич остання заявила, що Стівенс насправді є чоловіком, зажадавши проведення медичної експертизи. Проведена експертиза підтвердила жіночу стать Стівенс[7].
Бібліографія[ред. | ред. код]
- The Life of Helen Stephens — The Fulton Flash, by Sharon Kinney Hanson, 2004.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Olympedia — 2006.
- ↑ Lawrence Journal-World - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ Kinney-Hanson, Sharon (2004). The life of Helen Stephens: the Fulton Flash. Southern Illinois University Press. ISBN 0-8093-2559-4.
- ↑ Mc Cook Gazette - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ Stephens, Helen. National Women’s Hall of Fame (амер.). Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ The Times-News - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ Helen Stephens. Harrisburg Telegraph. 6 серпня 1936. с. 14. Процитовано 15 квітня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Хелен Стівенс — профіль на сайті Світової легкої атлетики (англ.)
- Хелен Стівенс — стаття в Encyclopædia Britannica (англ.)
|
|
- Обрані до Національної зали слави жінок
- Олімпійські чемпіони з бігу на 100 метрів
- Олімпійські чемпіони з естафетного бігу 4×100 метрів
- Національний зал слави жінок
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 1936
- Бігуни на короткі дистанції США
- Легкоатлетки США
- Померли в Сент-Луїсі
- Померли 1994
- Померли 17 січня
- Уродженці Міссурі
- Народились 1918
- Народились 3 лютого
- Чемпіони США з легкої атлетики
- Олімпійські чемпіони США
- Спортсмени з Міссурі
- Легкоатлети на літніх Олімпійських іграх 1936