Холо Ігор Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Миколайович Холо
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 9 вересня 1992(1992-09-09)
Олександрівка, Жашківський район, Черкаська область, Україна
Смерть 23 липня 2014(2014-07-23) (21 рік)
Харків, Україна
Alma Mater Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Військова служба
Роки служби 2013—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Десантні війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України (2014)
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

І́гор Микола́йович Хо́ло (9 вересня 1992, Олександрівка, Жашківський район, Черкаська область — 23 липня 2014, Харків) — український військовий, старший лейтенант, командир взводу снайперів 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 9 вересня 1992 року в селі Олександрівка, Жашківського району, Черкаської області.

У 2009 році закінчив місцеву школу та вступив до Львівської академії сухопутних військ ім. Сагайдачного на аеромобільний факультет. У 2013 році закінчив навчання, отримав направлення в місто Житомир, у 95 аеромобільну бригаду, командиром взводу снайперів.

Із березня 2014 року перебував у зоні проведення антитерористичної операції на сході України. 20 липня отримав чотири кульові поранення в груди в результаті обстрілу терористами блокпосту під Лисичанськом на Луганщині.

Ось як згадує обставини того бою молодший сержант Костянтин Пендєлєєв, який служив у взводі, де командиром був Ігор Холо[1]:

Бій тривав кілька годин. Першим поранили мого командира — старшого лейтенанта Ігоря Хола, але він продовжував вести вогонь. Згодом автоматна куля влучила й у мене. Коли ж офіцер відчув, що непритомніє, то віддав мені свої набої від АК-74, а я відстрілювався до останнього патрону.

Помер під час операції в харківському шпиталі 23 липня о 6-й годині ранку.[2]

Похований у рідному селі Олександрівка.

Нагороди, відзнаки та вшанування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «ГОТОВИЙ СЛУЖИТИ БУДЬ-ДЕ, АЛЕ З ЕМБЛЕМАМИ ВДВ». Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 15 квітня 2015.
  2. На Черкащині поховали ще двох героїв, які поклали своє життя на Донбасі [Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]
    Герої не вмирають
  3. Указ Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року «Про відзначення державними нагородами України».
  4. На Жашківщині попрощалися з 22-річним земляком-військовим
  5. У школі на Жашківщині відкрили меморіальну дошку герою АТО // «Дзвін», 25 жовтня 2014. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]