Хорольський Антон Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хорольський Антон Петрович
 Рядовий
Загальна інформація
Народження 14 травня 1974(1974-05-14)
Дніпро
Смерть 26 серпня 2014(2014-08-26) (40 років)
Іловайськ
Поховання Дніпро
Псевдо «Хохол»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Спеціальна поліція
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Анто́н Петро́вич Хоро́льський (14 травня 1974(19740514) — 25 серпня 2014) — рядовий батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1», учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1974 року в місті Дніпропетровськ. Створив родину; виховували дитину.

У часі війни полишив родину та роботу і записався добровольцем. Міліціонер, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1».

Загинув 26 серпня 2014 року під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками контрольного спостережного пункту, який розташовувався в середній школі № 14 міста Іловайськ (Донецька область). Разом з Антоном загинули Василь Савченко, Максим Прокуратов та Максим Жеков. 31 серпня 2014 р., від поранень отриманих під час цього обстрілу, помер Андрій Савчук.

Вдома лишилися мама, дружина та син 2007 р. н.[1]

Похований 29 серпня 2014-го в Дніпропетровську, Лівобережне кладовище.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 17
  • Вшановується 26 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • Іловайський Хрест (посмертно)
  • про нього оповідається в документальному фільмі «Іловайськ. Лицарі неба».[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]