Хоростківський палац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хоростківський палац
Хоростківський палац
Хоростківський палац. Карта розташування: Україна
Хоростківський палац
Хоростківський палац
Хоростківський палац (Україна)
Країна  Україна[1]
Територіальна одиниця Хоростків[1]
49°13′00″ пн. ш. 25°55′00″ сх. д. / 49.216667000027776168736° пн. ш. 25.916667000027779010907° сх. д. / 49.216667000027776168736; 25.916667000027779010907Координати: 49°13′00″ пн. ш. 25°55′00″ сх. д. / 49.216667000027776168736° пн. ш. 25.916667000027779010907° сх. д. / 49.216667000027776168736; 25.916667000027779010907
Стиль класицизм
Час заснування 1837
Сучасний стан зберігся
Мапа
CMNS: Хоростківський палац у Вікісховищі

Хоростківський палац — історична будівля в місті Хоросткові Хоростківської громади Чортківського району Тернопільської области. Комплекс маєтку є пам'яткою архітектури місцевого значення[2].

Історія[ред. | ред. код]

Побудований в стилі класицизму наприкінці XVIII ст. за проєктом Юзефа Каласантія Левицького[3].

Опис[ред. | ред. код]

Автори Географічного словника Королівства Польського згадують про розкішний палац з великим садом[4]. Одноповерховий палац, вкритий двосхилим дахом. Спереду двоповерховий портик з шістьма доричними колонами, що підтримують трикутний фронтон.

Нині він не використовується, але, за словами Гжегожа Ронковського, перебуває в доброму стані. Після Другої світової війни тут були офіси і музей. Збереглися в'їзна брама і парк[5].

Поруч зі старим палацом розташований так званий «новий палац» — перебудований наприкінці XIX ст. флігель у стилі французького необароко, в якому зараз діє музична школа та бібліотека. До палацового комплексу також входить необарокова будівля стайні та класична школа верхової їзди[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
  2. Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.
  3. Гербу Рогаля, син Войцеха Самуеля i Катажини Гумницької
  4. Filip Sulimierski, Bronisław Chlebowski, Władysław Walewski. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. I. — Warszawa, 1880—1902. — 632 с.
  5. а б Grzegorz Rąkowski; Paweł Luboński. Podole. Przewodnik po Ukrainie Zachodniej. Część II. — Pruszków : Rewasz, 2006. — 194—195 с. — ISBN 83-89188-46-5.

Джерела[ред. | ред. код]