Хосров II Великий
| Хосров II вірм. Խոսրով Բ | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 252 — 252 | |||
| Попередник: | Трдат II | ||
| Спадкоємець: | Трдат III | ||
| Народження: | 3 століття | ||
| Смерть: |
287 Вагаршапат, Айрарат, Велика Вірменія | ||
| Національність: | вірмени | ||
| Країна: | Велика Вірменія | ||
| Релігія: | зороастризм | ||
| Рід: | Аршакіди | ||
| Батько: | Трдат II | ||
| Діти: | Тиридат III і Khosrovidukhtd | ||
Хосров II (вірм. Խոսրով Բ) — цар Вірменії з династії Аршакідів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Хосров II був сином Трдата II[1]. Вірменські джерела часто плутають Хосрова II з його дідом Хосровом I[2].
З 226 до 238 року Трдат II протистояв Ардаширу I, першому цареві й засновникові Держави Сасанідів.[3] Після дванадцяти років боротьби, незважаючи на поразку Трдата II, Ардашир I разом зі своєю армією залишив межі Вірменії.[3]
Хосров II успадкував своєму батькові після його смерті 252 року. Коли Хосров II зайняв престол, столицею держави було місто Вагаршапат.[4]
Хосров II мав двох дітей (ім'я дружини невідоме): доньку на ім'я Хосровідукт[5] та сина, майбутнього вірменського царя, Трдата III.[6]
Правління Хосрова II було вкрай нетривалим: того ж 252 року його було вбито Анаком Парфійським.[7] Владу над царством перебрав особисто перський цар Шапур I, який призначив намісником свого сина Ормізда. Лише у 285 році новий намісником став Тірдат, який у 286 році став царем.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ованесян, Вірмени від стародавніх часів до сучасності, Том I: Період династій: Від античності до чотирнадцятого століття, стор. 74
- ↑ Ованесян, Вірмени від стародавніх часів до сучасності, Том I: Період династій: Від античності до чотирнадцятого століття, стор. 71
- ↑ а б Chahin, The Kingdom of Armenia: A History, p.217
- ↑ Газарян, The Armenian Kingdom in Cilicia During the Crusades: The Integration of Cilician Armenians With the Latins, 1080–1393, стор. 173
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20201015071207/http://www.arak29.am/sharakan/templates/feasts/arm/2.php Архівовано 15 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Біографія святого Григорія Просвітителя]
- ↑ Ованесян, Вірмени від стародавніх часів до сучасності, Том I: Період династій: Від античності до чотирнадцятого століття, стор. 218
- ↑ Chahin, The Kingdom of Armenia: A History, стор. 218
Джерела[ред. | ред. код]
- [[https://web.archive.org/web/20201015071207/http://www.arak29.am/sharakan/templates/feasts/arm/2.php Архівовано 15 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Біографія святого Григорія Просвітителя]
- Agat'angeghos, History of the Armenians, SUNY Press, 1976
- B. Eghiayean, Heroes of Hayastan: a dramatic novel history of Armenia, Armenian National Fund, 1993
- M.H. Dodgeon & S.N.C Lieu, The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars AD 226–363, A documentary History Compiled and edited, Routledge, 1994
- J.G. Ghazarian. The Armenian Kingdom in Cilicia During the Crusades: The Integration of Cilician Armenians With the Latins, 1080–1393, Routledge, 2000
- M. Chahin, The Kingdom of Armenia: A History, Routledge, 2001
- R.G. Hovannisian, The Armenian People From Ancient to Modern Times, Volume I: The Dynastic Periods: From Antiquity to the Fourteenth Century, Palgrave Macmillan, 2004
- V.M. Kurkjian, A History of Armenia, Indo-European Publishing, 2008
| |||||||||||||||||||||||