Хіршфангер
| Хіршфангер | |
|---|---|
 | |
| Походження | Німеччина |
| Характеристики | |
| Довжина | 30 — 70 см |
|
| |
| Піхви/футляр | шкіра, дерево, сталь |
|
| |
Хіршфангер у Вікісховищі | |
Хіршфангер, гіршфанґер (нім. Hirschfänger, дослівно «оленячий ловець», англ. Hunting dagger — «мисливський кинджал») — традиційна німецька мисливська холодна зброя, що відносяться в різних класифікаціях до мисливських кортиків, кинджалів, палашів або шабель.
Опис[ред. | ред. код]
Гіршфанґер є чимось середнім між шаблею, кинджалом, палашем та мисливським ножем. Призначається для умертвіння пішим мисливцем великої дичини (наприклад, оленя чи кабана), пораненої або загнаної собаками. Гіршфанґер походить від середньовічних мисливських мечів. Має прямий або слабо вигнутий двосічний меч середньої або великої довжини (від 30 до 70 см)[1]. У ефесі традиційно присутня хрестовина та щиток[2]. Традиційно гіршфанґер рясно прикрашалися різьбленням, інкрустаціями та накладками.
Гіршфанґер є традиційною зброєю німецьких єгерів, згодом розповсюдився по всій Європі й став досить популярною зброєю серед мисливців. Гіршфанґери надовго увійшли в атрибутику форменого одягу Франції, Австрії, Німеччини, Росії. Пізніше у націонал-соціалістичній Німеччині хіршфангери були офіційно введені як елемент форменого одягу в декількох організаціях: німецькому Об'єднанні мисливців, Імперській лісовій службі та німецькій Стрілецькій асоціації. Зазвичай гіршфанґер прикрашений оригінальним декоративним оздобленням, за традицією це різьблення та малюнки зброї, лісові пейзажі, зображення звірів і птахів, сцени полювання[3]. Гіршфанґер зажив слави надуніверсальної холодної зброї, якою можна завдати будь-якого колючого або ріжучого удару чи навіть розрізати дичину.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Haseder S. 108
- ↑ Хиршфангер: словарь по ножам [Архівовано 15 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Национальные ножи: Хиршфангер. Немецкий охотничий клинок [Архівовано 15 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Gerhard Seifert, Der Hirschfänger, Schwäbisch Hall, 1973
- Martin Stiegler, Europäische Hirschfänger, Berching, 1994
- Rolf Selzer, Die frühen königlich sächsischen Infanterie-Faschinenmesser M/1845, 2006
- Ilse Haseder, Gerhard Stinglwagner: Knaurs Großes Jagdlexikon, 2000, ISBN 3-8289-1579-5
Посилання[ред. | ред. код]
- Гіршфанґер [Архівовано 27 липня 2020 у Wayback Machine.] «Німецький історичний музей»(нім.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||
