Цебржинський Олег Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цебржинський Олег Ігорович
Народився 19 березня 1947(1947-03-19)
Москва, СРСР
Помер 28 квітня 2016(2016-04-28) (69 років)
Полтава, Україна
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність біолог
Alma mater Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка
Галузь біологія
Заклад Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка
Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук

Цебржинський Олег Ігорович (нар. 19 березня 1947 року, м. Москва, РСФРР — 28 квітня 2016), м. Полтава, Україна) — доктор біологічних наук, професор, науковець, педагог[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Працював робочим у Кустанайській землевпорядкувальній експедиції, препаратором у лабораторії біохімії Науково-дослідного інституту свинарства, а після закінчення ПНПУ (1970 р.) працював учителем 3 роки у сільських школах Полтавської області. З 1974 р. він працював викладачем, старшим лаборантом, асистентом, доцентом (з 1993 р.), професором (з 2003 р.) кафедри біохімії УМСА, де у 1988 році організував Центральну науково-дослідну лабораторію та був її першим керівником та завідувачем відділу вільно-радикальної біології. Одночасно викладав токсикологію і екологію в Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка та в Кременчуцькому університеті «Україна»[2].

Захистив кандидатську («Вплив фториду натрію на процеси вільно-радикального окиснення та антиоксидантну систему організму тварин і людини», 1992 р.[3]) та докторську («Прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз тварин у нормі та при різних впливах», 2001 р.) дисертації[4]. З 2004 р. працював у Миколаївському національному університеті на посаді завідувача кафедри біології, професора. Тут він сприяв розвитку становлення спеціальності «Біологія» у вузі, при ньому випустилися з вузу перші вчителі біології (з додатковою спеціалізацією викладачів хімії, екології, валеології)[5]. З 2011 р. очолював кафедру біології та основ здоров'я людини ПНПУ.

Цебржинський О. І. був учасником багатьох наукових конференцій, сам організовував деякі («Фтор і життя», 1993 р., «Гемокоагуляція», 1993 р.), Був членом наукових товариств біохіміків, фізіологів, фармакологів, патофізіологів, синергетиків, організатором та 4 роки керівником обласного наукового товариства токсикологів. Був членом екологічної комісії при Полтавському міськвиконкомі та комісії вузів міста з біоетики. Цебржинський О. І. брав участь у 12 бюджетних науково-практичних і господарсько-договірних тем Міністерства охорони здоров'я та Міністерства освіти і науки України, у 2 був відповідальним виконавцем, а в одній є керівником. Часто консультував регіональну пресу[6].

Під його керівництвом захищено 6 кандидатських дисертацій (біологічні, медичні, сільсько-господарські науки). Він багато разів був опонентом та рецензентом дисертаційних, магістерських, дипломних робіт, праць школярів Малої академії наук. Із 1997 по 2011 рр. (з перервою), був членом спеціалізованої Вченої Ради (К.44.351.01) при Інституті свинарства УААН імені О. В. Квасницьког та спеціалізованої Вченої Ради (К.67.051.01., фізіологія людини і тварин та біохімія) при Херсонському державному університеті. Брав участь у роботі редколегій 3 наукових журналів («Актуальні проблеми сучасної медицини», «Світ психології та біології», «Світ біології та медицини», Основні праці

Головна сфера наукових інтересів О. І. Цебржинського — прооксидантно-антиоксидантна система живого, її біохімічні, фізіологічні, токсикологічні цитологічні, молекулярно-біологічні аспекти. Серед наукових досягнень: розкриття біохімічних механізмів дії фтору на організм, ролі дихального вибуху фагоцитів, функції змін прооксидантно-антиоксидантної системи в онтогенезі, розмноженні, у розвитку типових патологій та інтоксикацій. Ним вперше висловлена ідея про роль активних форм оксигену в еволюції через модифікації генів, створено 2 нових методи дослідження кількісного визначення фторид-йонів та супероксиданіонрадикалу в біологічному матеріалі. Серед 395 друкованих робіт О. І. Цебржинського є 19 монографій та навчальних посібників, 11 патентів з біохімії та фізіології. Є також статті з філософії науки, педагогіки та психології творчості.

Діти. Шаталін Борис Олегович. 1983 року народження. Станом на травень 2022 року працює лікарем - рентгенологом в Полтавській обласній лікарні ім. Скліфосовського.

  • Прооксидантно-антиоксидантная система семенников и спермы [Текст]: монография / О. И. Цебржинский, В. Ф. Почерняева, Н. А. Дмитренко ; Полтавский ун-т потребит. кооперации Украины. — Полтава: [б. в.], 2008. — 101 с.
  • Избранные лекции по антропологии. — Полтава: ООО АСМІ, 2003. — 68 с.
  • Прооксидантно-антиоксидантный гомеостаз животных в норме и при различных воздействиях [Текст]: автореф.дис… д-ра биол.наук / О. И. Цебржинский ; Белгородская ГСХА. — Белгород, 2001. — 32 с.
  • Козырев А. В., Ахметов И. И., Цебржинский О. И. Гены семейства ядерных рецепторов, активируемых пролифераторами пероксисом и предра // Ученые записки университета имени П. Ф. Лесгафта — 1(71) — 2011 год

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Кафедра біології та основ здоров'я людини. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 27 серпня 2013.
  2. Цебржинский Олег Игоревич. Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 27 серпня 2013.
  3. Цебржинский, Олег Игоревич. Биохимические изменения при фтористой интоксикации в эксперменте и их коррекция: автореферат дис. … кандидата биологических наук : 03.00.04 / Днепропетровский гос. ун-т. — Днепропетровск, 1990. — 15 с
  4. Научная библиотека диссертаций и авторефератов. Цебржинский, Олег Игоревич. Прооксидантно-антиоксидантный гомеостаз животных в норме и при различных воздействиях. Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 27 серпня 2013.
  5. Наукові дослідження. Архів оригіналу за 1 вересня 2013. Процитовано 27 серпня 2013.
  6. Правденко Ольга. Чому у Полтаві гинуть птахи: версія науковця. Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 27 серпня 2013.