Церква Снігів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Снігів
77°50′49″ пд. ш. 166°39′43″ сх. д. / 77.84699722224978302° пд. ш. 166.66200000002777415° сх. д. / -77.84699722224978302; 166.66200000002777415Координати: 77°50′49″ пд. ш. 166°39′43″ сх. д. / 77.84699722224978302° пд. ш. 166.66200000002777415° сх. д. / -77.84699722224978302; 166.66200000002777415
Тип споруди церква
Розташування Територія Антарктичного договоруd
Початок будівництва 1956
Стиль модерна архітектура
Належність католицька церква
Єпархія Roman Catholic Diocese of Christchurchd
[[Файл:|300px|Церква Снігів. Карта розташування: Земля]]
Церква Снігів
Церква Снігів (Земля)
Мапа
CMNS: Церква Снігів у Вікісховищі

Церква Снігів (англ. Chapel of the Snows) — позаконфесійна християнська церква-каплиця в Антарктиці, одна з найбільш південних культових споруд у світі.

Розташування[ред. | ред. код]

Належить до американської антарктичної станції Мак-Мердо, розташованої на острові Росса. Є найпівденнішою будівлею релігійного призначення у світі, донедавна була і найпівденнішою культовою спорудою взагалі[1]; на даний час на більшій (приблизно на 1 хвилину) південній широті розташована тільки католицька каплиця печерного типу, вирубана в крижаному масиві в зоні аргентинської бази «Бельграно II».

Релігійні громади та служби[ред. | ред. код]

У церкві регулярно проводяться служби за католицькими і протестантськими (англіканськими) обрядами. У літній (для південної півкулі) період служби проводяться священиками відповідних громад на вахтовій / ротаційній основі; католицькі священики надаються архиєпархією Нової Зеландії, а протестантські — Військово-повітряними силами Національної гвардії США. Крім основних двох громад, в Церкві Снігів за домовленістю лідерів відповідних груп проводяться служби та зустрічі представників інших конфесій та віросповідань (включаючи мормонів, буддистів і бахаїстів), й навіть нерелігійних груп (наприклад, «анонімних алкоголіків»[1].

Стара будівля церкви в 1966 році

Заснування[ред. | ред. код]

Церква була заснована в 1956 році, проте стара будівля (на ілюстрації зліва) згоріла в 1978 році і було замінена тимчасовою каплицею. Нова будівля, у якій могло поміститися до 63 прихожан / відвідувачів, була зведена влітку 1988—1989 років і освячена 20 січня 1989 року в ході служби, що зібрала близько 80 осіб, яку очолював капелан допоміжних сил ВМС США в Антарктиці лейтенант М. Бред Йортон за участю отця Джерарда Крейга з церкви Hoon Hay Parish в Крайстчерчі (Нова Зеландія). Після введення в дію нової будівлі церкви тимчасову споруду (згодом знищену під час шторму в травні 1991 року) використовували для інших потреб[1].

Вітражі церкви

Архітектура[ред. | ред. код]

При частковій схожості архітектури зі старою церквою, нова була прикрашена вітражами з символікою крижаного континенту (на ілюстрації праворуч). Крім того, в ній зберігаються сувеніри, пов'язані з участю військово-морського флоту США в організації та оснащенні американської антарктичної програми в 1955—1956 роках в ході місії Deep Freeze, а в літній сезон — привізний срібно-золотий потир, відомий як Erebus Chalice, подарований Церкві вдовою Роберта Скотта та названий на честь одного з кораблів експедиції Джеймса Росса; його привозили з собою священики і використовували в різдвяній службі. У зимовий сезон потир зберігався в Кафедральному соборі Крайстчерча (Нова Зеландія)[2][3], а після його руйнування внаслідок землетрусу в 2011 році, — там же в місцевій католицькій школі[en].

Вівтар церкви також пов'язаний з ім'ям Роберта Скотта і пожертвуваний Церкві Снігів церквою St. Saviour's Chapel[en] в Літтелтоні (Нова Зеландія)[4], де Скотт молився перед стартом експедиції «Терра-Нова»[5].

Див. також про інші антарктичні церкви[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в История основания и восстановления Церкви Снегов [Архівовано 22 вересня 2019 у Wayback Machine.](англ.).
  2. Фотография потира и некоторые данные о нём [Архівовано 6 квітня 2013 у Wayback Machine.] на Flickr.
  3. Nicholas Johnson. {{{Заголовок}}}. — Los Angeles : Feral House, 2011. — P. 309—314. — ISBN 9781459617490..
  4. Chapel returning home to Lyttelton. Anglican Taonga. Архів оригіналу за 8 січня 2013. Процитовано 13 листопада 2012.
  5. St. Saviour's Anglican Church (Former) [Архівовано 24 вересня 2012 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання[ред. | ред. код]