Церква положення Ризи Пресвятої Богородиці (Хоростків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква положення Ризи Пресвятої Богородиці (Хоростків)


Тип церква
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Хоростків
Конфесія УГКЦ
Будівництво 1837

CMNS: Церква положення Ризи Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква положення Ризи Пресвятої Богородиці в Хоросткові — парафія і храм греко-католицької громади Гримайлівського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в місті Хоростків Чортківського району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 1863)[1].

Історія церкви[ред. | ред. код]

Греко-католицька парафія заснована в 1703 році і належала вона тоді до Гусятинського деканату. Із шематизму відомо, що церква «вистросна 1837 р., благословенна 1838 р., мурована. Патрон: П. Т. Станислав граф Сіминский». До 1946 року храм належав греко-католицькій громаді. У 1946—1990 роках парафія і храм належали РПЦ.

Вдруге парафія стала греко-католицькою в 1990 році.

Єпископську візитацію у 2005 році здійснив тодішній владика Бучацької єпархії Іриней Білик, ЧСВВ.

На парафії з 2012 року зберігаються мощі блаженного священномученика о. Омеляна Ковча, подаровані церкві єпархією після канонізації святого, з благословення тодішнього владики Бучацької єпархії Димитрія Григорака, ЧСВВ.

На парафії діють: братство «Живої Вервиці» (2005), братство «Апостольство молитви» (2013), спільнота «Матері в молитві» (2012), молодіжна спільнота «Енантів», спільнота допомоги в храмі «Друзі святого Йосифа» (2014).

Є на парафії капличка Божої Матері (1990). Біля каплички є криниця-джерело, фігура Ісуса Христа — місце освячення води на Йордань. Також є фігури Матері Божої Непорочного Зачаття, Пресвятої Діви Марії, святого Миколая, Божої Матері.

Парафія у власности має проборство (1995).

Проводяться Святі місії (1992, 2000, 2009).

Парохи[ред. | ред. код]

о. Теодор Турула,

  • о. Михаїл Єднак (до 1946),
  • о. Іван Цвях (1990—2009),
  • о. Петро Цвях (2004—2009),
  • о. Іван Кикуш (2009—2010),
  • о. Володимир Заболотний (з 2010),
  • о. Петро Панасюк (з 2011).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]