Церква святого Миколая (Белз)
| Церква святого Миколая | |
|---|---|
| |
50°22′54.000000100004″ пн. ш. 24°0′33.000000099996″ сх. д. / 50.38167° пн. ш. 24.00917° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Белз |
  Церква святого Миколая (Белз) (Україна) | |
 | |
 Церква святого Миколая у Вікісховищі | |
Церква святого Миколая, колишній костел Непорочного зачаття Найсвятішої Діви Марії (Пречистої Богородиці) та монастир сестер-домініканок — сакральні споруди в Белзі (Львівська область, Україна). Пам'ятка мурованої архітектури доби бароко (1653). Діючий храм УГКЦ. Неподалік церкви до пожежі 1739 року була кафедральна церква св. Миколи.
Фундаторка — віленська каштелянова[1] Софія Ходкевич. Спочатку будівлі були дерев'яними, згоріли під час нападу татар 1647 року.
Дідич Моршина Александер Станіслав Белжецький записав дарчу грамоту для жіночого домініканського монастиря РКЦ у Белзі, який був забезпечений, зокрема, на його маєтностях у Моршині і Довгому. 1684 року монахині (вікарія Катажина Бушовська, субпріориса Вікторія Прусіновська та 3 консиліярки) погодились, щоб його вдова Зофія перенесла «запис» монастирю з відступлених кішинському старості Казімежеві Лабенцькому сіл Довге та Моршин на інші маєтності А. С. Белжецького.[2]
Після входження Галичини до складу імперії Габсбургів костел передано греко-католицькій громаді міста. До нього перенесли іконостас та окремі ікони розібраної дерев'яної церкви Святого Духа.
У 1944 році після виселення українців в УРСР Белз опинився за так званою лінією Керзона на польському боці, церкву знову переобладнали на римо-католицький костел. Після виселення поляків 1951 року храм закрили. За совітів пропав весь церковний вистрій і надзвичайно багатий парафіяльний архів, яким користувався історик Теофіль Коструба для написання своїх розвідок про Белз.
Дзвіниця — 1906 року, архітектор — Філемон Левицький.
- ↑ дружина каштеляна
- ↑ Morszyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 685. (пол.)
- Белз: фотоальбом / Упорядники О. Бойко, В. Петрик, В. Слободян. — Львів : Літопис, 2004. — 96 с. — С. 58—69.
- Bełz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 129. (пол.) — S. 129—130. (пол.)
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |