Цикл Ленуара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Газовий поршневий двигун Ленуара (1860)

Цикл Ленуа́ра (англ. Lenoir cycle) — термодинамічний цикл, що описує робочі процеси низки двигунів внутрішнього згоряння, різного конструктивного виконання та призначення, до яких належать:

p-V діаграма циклу Ленуара
Стадії роботи безклапанного повітряно-реактивного двигуна

Ідеальний цикл Ленуара складається з трьох термодинамічних процесів[2]:

Ізохорне підведення тепла (1-2)

[ред. | ред. код]

Для випадку ідеального газу за типового циклу Ленуара перший такт (1-2) передбачає підведення теплоти при постійному об'ємі. Відповідно до першого закону термодинаміки:

.

На цьому такті робота не виконується тому що об'єм залишається сталим:

І за умови сталого об'єму теплоємність ідеального газу:

,

де R — універсальна газова стала ідеального газу;

k — показник адіабати (k = 1,4 для повітря приблизно). Тиск після підведення тепла може бути обчислена з рівняння стану ідеального газу:

Ізоентропійне розширення (2-3)

[ред. | ред. код]

Другий такт (2-3) включає зворотне адіабатичне розширення робочого тіла до досягнення початкового тиску. Процес може бути описаний відповідно до другого закону термодинаміки наступним чином:

,

де для умов перебігу цього такту. Рівняння перший закон термодинаміки набуде вигляду для цього випадку розширення: оскільки для адіабатичного процесу: .

Ізобарне охолодження (3-1)

[ред. | ред. код]

На останньому такті (3-1) відбувається охолодження до початкової температури при постійному тиску. З першого закону термодинаміки можна знайти: .

З визначення роботи: , буде витрачена наступна кількість теплової енергії за цей такт: .

В результаті, можна визначити відведене тепло як: з визначення теплоємності ідеального газу при сталому тиску: .

Загальна фективність циклу Ленуара визначається корисною роботою від підведеної теплової енергії за цикл і дорівнює . Слід відзначити, що корисна робота виконується під час такту розширення (2-3) і частина енергії втрачається під час такту охолодження (3-1).

Термічний ККД

[ред. | ред. код]

Термічний коефіцієнт корисної дії ідеального циклу Ленуара можна обчислити з використанням одного з наведених нижче еквівалентних рівнянь:

,

де  — ступінь розширення;

 — показник адіабати для робочого тіла.

Цією формулою зручно користуватись для визначення ККД поршневого двигуна Ленуара, оскільки параметр легко визначається з геометрії й кінематики вузла циліндр-поршень двигуна.

,

тут  — ступінь підвищення тиску.

Ця формула найчастіше використовується для розрахунку ККД реактивних і газотурбінних двигунів, що працюють за циклом Ленуара.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Brevet n. 43,624 Moteur à gaz et à air dilaté, January 24, 1860 (Institut National de la Propriété Industrielle)
  2. Ic Engines – V. Ganesan – Google Books. Books.google.co.uk. Процитовано 4 квітня 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Швець І. Т. , Кіраковський Н. Ф. Загальна теплотехніка та теплові двигуни. — К.: Вища школа, 1977. — 269 с.
  • Корець, М. С. Машинознавство: Основи гідравліки та теплотехніки. Гідравл.машини та теплові двигуни: навч.посіб.для студ. / М. С. Корець. — К: Знання України, 2001. — 448 с. — ISBN 966-618-153-3
  • Жележко Б. Е. и др. Термодинамика, теплоотдача и двигатели внутреннего сгорания. — Минск: Высшая школа., 1985. — 271 с.

Посилання

[ред. | ред. код]