Цимановський Віталій Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цимановський Віталій Віталійович
Народження 27 березня 1968(1968-03-27)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Смерть 18 квітня 1995(1995-04-18) (27 років)
Бамут, Ачхой-Мартановський район, Чечня, Росія
Приналежність СРСР СРСР → Росія Росія
Рід військ ВВ МВС Росії
Освіта Q4325457?
Роки служби 1986—1995
Звання капітан
Війни / битви Перша чеченська війна
Нагороди
Герой Російської Федерації
Герой Російської Федерації
Орден Мужності
Орден Мужності
 Шаблон:Медаль За відвагу (Росія)

Віталій Віталійович Цимановський (27 березня 1968, Запоріжжя — 18 квітня 1995, Бамут, Чечня) — командир групи 7-го загону спеціального призначення «Росіч» 100 -ї дивізії оперативного призначення Північно-Кавказького округу Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації; Герой Росії (2003).

Біографія[ред. | ред. код]

З 1991[1], після закінчення Новосибірського вищого військового командного училища МВС, служив командиром взводу в групі спеціального призначення «Скорпіон» 47 ПОН 100-ї дивізії оперативного призначення Північно-Кавказького округу Внутрішніх військ, а з 1992 року призначення «Росіч» 100-ї дивізії оперативного призначення Північно-Кавказького округу Внутрішніх військ.

Брав участь у війнах на пострадянському просторі (Нагірний Карабах, Північна Осетія, Інгушетія).

З листопада 1994 року брав участь у боях першої чеченської війни: взяття станиці Ассінівська, штурм Грозного.

У квітні 1995 року брав участь у боях за село Бамут (Ачхой-Мартанівський район Чечні). 18 квітня 1995 року очолював одну з трьох груп загону «Росіч», які штурмували опорнмй пункт чеченців на Лисій горі. Загинув у цьому бою.

Подання В. Цимановського до звання Героя Росії у 1995 році було відхилено на тій підставі, що за кілька днів до свого подвигу він був нагороджений орденом.

"За мужність та героїзм, виявлені під час виконання військового обов'язку", Указом Президента Російської Федерації № 1070 від 15 вересня 2003 року капітану Цимановському Віталію Віталійовичу надане звання Героя Російської Федерації (посмертно).

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • 2005 року в місті Запоріжжі встановлено меморіальну дошку на честь В. Цимановського.[2]
  • В. Цимановський надовго зарахований до списків особового складу військової частини 3719 СКО ВВ МВС Росії[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Цымановский Виталий Витальевич. Новосибирская книга памяти. Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 21 червня 2013.
  2. ↑ Березень. Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека. Процитовано 29 серпня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Авдєєнко С. Тисяча й одна смерть : український рахунок / С. І. Авдєєнко; Сергій Авдєєнко. – Запоріжжя : Дике Поле, 2006. – 632 с. – Із змісту : Цимановський Віталій Віталійович. – С. 562–564.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цимановський_Віталій_Віталійович&oldid=37017070