Цитадельна вулиця (Київ)
Цитадельна вулиця Київ | |
---|---|
Цитадельна вулиця | |
Місцевість | Печерськ |
Район | Печерський |
Назва на честь | Старої Печерської фортеці («Цитаделі»)[1] |
Колишні назви | |
вул. Цитадель, вул. Червоних зв'язківців | |
радянського періоду (українською) | Цитадельна |
радянського періоду (російською) | Цитадельная |
Загальні відомості | |
Протяжність | 720 м |
Координати початку | 50°26′00″ пн. ш. 30°33′17″ сх. д. / 50.433472° пн. ш. 30.55472° сх. д.Координати: 50°26′00″ пн. ш. 30°33′17″ сх. д. / 50.433472° пн. ш. 30.55472° сх. д. |
Координати кінця | 50°25′56″ пн. ш. 30°32′42″ сх. д. / 50.432472° пн. ш. 30.545083° сх. д. |
поштові індекси | 01015[2] |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Печерська» |
Рух | двосторонній |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Державні установи | відділ з питань надзвичайних ситуацій та управління соціального захисту населення Печерської РДА у місті Києві |
Медичні заклади | КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району |
Поштові відділення | ВПЗ № 15 (вул. Цитадельна, 6/8)[2] |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11819 |
У проєкті OpenStreetMap | r414021 |
Мапа | |
Цитадельна вулиця у Вікісховищі |
Цитаде́льна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від Лаврської вулиці до вулиці Князів Острозьких.
Прилучається Лейпцизька вулиця.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця виникла вздовж давнього незабудованого шляху між Лаврою та слобідкою Васильківські рогатки, прокладена була, ймовірно, ще на початку XVIII століття в процесі будівництва першого Арсеналу та знесення Вознесенського монастиря. З початку XX століття вулиця мала назву Цитадель І або Цитадельна. З 1940 року — вулиця Червоних зв'язківців[3]. Сучасну назву відновлено 1944 року[4]. 1919 року частину вулиці приєднано до теперішньої Лаврської вулиці.
Забудова[ред. | ред. код]
Попри те, що вулиця здавна проходила поміж валів та укріплень фортеці, тут все ж таки збереглося 2 старовинні споруди:
- рештки Васильківської равелінної брами (1755), у дворі будинку № 5/9;
- колишні казарми військово-сирітського відділення (1812–1814; перебудовані), № 3. Від 1910 року у казармах розташовувалася 3-я авіаційна рота, згодом розгорнута у 3-й авіаційний парк. У 1912—1914 роках у цій роті служив російський пілот, перший виконавець «петлі Нестерова» та повітряного тарану Петро Нестеров[5].
Парний бік вулиці на початку займає бічна сторона Арсеналу.
Транспорт[ред. | ред. код]
Вулиця займає проміжне становище. Поруч Києво-Печерська лавра. З іншого боку можна пройти до Печерської площі.
Установи[ред. | ред. код]
- КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району;
- Відділення поштового зв'язку № 15;
- Відділ з питань надзвичайних ситуацій та управління праці і соціального захисту населення Печерської РДА у місті Києві;
- Благодійний фонд «Печерський Фонд Милосердя».
Неподалік знаходиться ліцей «Лідер» та Національний культурно-мистецький і музейний комплекс Мистецький арсенал.
Відомі мешканці[ред. | ред. код]
В будинку № 7, квартира 59 — мешкав український історик Петро Костриба[6].
Зображення[ред. | ред. код]
-
Васильківська равелінна брама старої Києво-Печерської фортеці (цитаделі), Київ, Цитадельна вул., 3
-
Колишні казарми військово-сирітського відділення (Київська фортеця (цитадель), Київ, Цитадельна вул., 3)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Цитадельная улица(рос.)
- ↑ а б Міське відділення поштового зв'язку. Київ—15. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 27 жовтня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 березня 1940 року № 25/20 «Про перейменування вулиць по Кіровському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 12815. Арк. 8, 9, 9зв, 10, 10зв, 11, 11зв. (Перейменування вулиць // Радянський Київ. — 1940. — № 6. — березень. — 3-тя стор. обкл.) [Архівовано з першоджерела 7 серпня 2013.]
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Ярослав Тинчєнко, Тетяна Трегубова. Казарми військово-сирітського відділення, 1812—14 // Звід пам'яток історії та культури України: Енциклопедичне видання: У 28 т. — Кн. 1: Київ / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1999. — Т. 1: А–Л. — С. 436—437. — 608 с. — ISBN 966-95478-1-4.
- ↑ Тритомна праця «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу (1941—1945 рр.)». kdpu-nt.gov.ua. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 17 травня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Цитадельна вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Цитадельна вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 175.
- Цитадельна вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 242. — ISBN 5-88500-070-0.
- Цитадельна вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 293. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|