Чантурія Нодарі Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нодарі Вікторович Чантурія
Народився 1 липня 1929(1929-07-01)
Поті
Помер 2007(2007)
Миколаїв
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Премії
Звання
Заслужений працівник промисловості України
Заслужений працівник промисловості України
Почесний громадянин міста Миколаєва
Почесний громадянин міста Миколаєва

Нода́рі Ві́кторович Чанту́рія (1 липня 1929, Поті, Грузія — 2007, Миколаїв) — радянський і український суднобудівник, заслужений працівник промисловості Української РСР, лауреат премії Ради Міністрів СРСР. Почесний громадянин міста Миколаєва.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в місті Поті, Грузинська РСР в родині службовців. У 1937 році батько був заарештований і засуджений, помер на засланні у 1943 році, реабілітований посмертно у 1957 році.

У 1947 році зі срібною медаллю закінчив російськомовну середню школу і вступив до Ленінградського кораблебудівного інституту. У 1953 році закінчив інститут і отримав кваліфікацію інженера-кораблебудівника.

З серпня 1953 року по грудень 1957 року працював на Батумському судноремонтному заводі: інженер-технолог, майстер, начальник цеху, начальник технічного відділу. Член КПРС з 1955 року.

У січні 1958 року переведений на роботу Миколаївський суднобудівний завод «Океан», де працював на різних посадах: заступника начальника секційно-стапельного корпусно-складального цеху, заступника начальника планово-виробничного відділу (ПВВ), з 1961 року — начальника ПВВ, з 1963 року — заступника директора заводу з виробництва, з 1965 року — головного інженера заводу.

З листопада 1982 по серпень 1996 року — директор суднобудівного заводу «Океан». За період його керівництва підприємством зі стапелів зійшли багатотоннажні кораблі, розрослась інфраструктура навколо заводу, був збудований санаторій-профілакторій «Океан».

Помер у квітні 2007 року.

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна (1985), двома орденами «Знак Пошани» (1966, 1971), багатьма медалями, у тому числі дванадцятьма медалями ВДНГ, іншими відзнаками.

Лауреат премії Ради Міністрів СРСР (1977).

Заслужений працівник промисловості Української РСР (1991).

Рішенням Миколаївської міської ради № 10/1 від 1 липня 1999 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Миколаєва».[1]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У Миколаєві на фасаді будинку № 313 по Богоявленському проспекту, в якому з 1965 по 2007 роки мешкав Н. В. Чантурія, була відкрита меморіальна дошка.

На суднобудівельно-судноремонтному заводі «Нібулон» йде будівництво буксира проекту 121М «Нодарі Чантурія», призначеного для роботи у мілководних акваторіях.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сайт Миколаївської міської ради. Почесні громадяни: Чантурія Нодарі Вікторович. Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 10 травня 2017.
  2. [Центр транспортних стратегій: «Нибулон» показал, как строит два буксира нового проекта. (рос.). Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 10 травня 2017. Центр транспортних стратегій: «Нибулон» показал, как строит два буксира нового проекта. (рос.)]

Посилання[ред. | ред. код]