Чебурек
 | |
| Альтернативні назви | чир-чир |
|---|---|
| Тип | пиріжок |
| Походження | Крим |
| Регіон чи країна | Крим, Приазов'я |
| Входить у національні кухні | кримськотатарська, азовськогрецька |
| Необхідні компоненти | ягнятина, прісне тістоd, борошно, м’ясо, цибуля ріпчаста і рослинні жири і олії |
| Варіації | з сиром |
Чібере́к[1][2] (також чібере́к[2][3], чибире́к[3] або чібєрє́к[4]; крим. çiberek / чиборек від çiğ — «сирий» і börek — «м'ясна м'якоть»[2] або «пиріжок»[4]; урум. чырчыр[5]) — пиріжок із прісного тіста з баранячим фаршем та гострими приправами, засмажений в олії. Іноді як начинку використовують сир. Чебурек є традиційною стравою кухонь кримських татар[2][6][7] та приазовських греків[8].
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Страва здобула широку популярність в Російській Імперії наприкінці XIX століття у зв'язку з початком масового туризму до Криму. Наприкінці 1940-х років, у зв'язку з депортацією кримських татар, згадки про походження страви зникають з енциклопедій та нових видань; натомість, страву намагаються представити як «східну».
Із борошна, води та кухонної солі замішують круте тісто, витримують його 30 хв та розкачують до товщини 2 мм. Із тіста вирізають круги, змащують краї яйцем, а на середину кладуть фарш. Один край загинають, надаючи чібереку форму півмісяця. Для фаршу жирну баранину обчищають від кісток та сухожиль, відтак разом зі смаженою цибулею пропускають через м'ясорубку, додаючи сіль, перець, воду, і все це добре перемішують. Виріб смажать у великій кількості олії або гідрогенізованого жиру[джерело?] за температури 200 °C.
Подають гарячим після приготування та споживають без допомоги столового приладдя[9]. Під час їди рекомендують тримати чебурек руками прямовисно. Їсти варто починати з верхнього кінця, бо часто через технологічні особливості всередині чебурека міститься багато жиру, який може витекти назовні й забруднити руки та одяг.
-
Поданий з айраном -
-
У розрізі -
Із сиром
- ↑ Чіберек // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в г Три нові елементи включені до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини : [арх. 08.10.2023] // Міністерство культури та інформаційної політики України. — 2022. — 25 липня. — Дата звернення: 08.10.2023.
- ↑ а б Чіберек : [арх. 06.05.2023] / Олена Брайченко, Олена Соболева. — 2023. — 1 квітня. — Дата звернення: 08.10.2023.
- ↑ а б «Чібєрєк» – традиційна страва кримськийх татар : [арх. 07.12.2021] / Херсонський обласний центр народної творчості // Український центр культурних досліджень. — 2020. — 17 листопада. — Дата звернення: 08.10.2023.
- ↑ Олександр Гаркавець. Урумський словник. – Алмати: Баур, 2000. – С. 595.
- ↑ Соболєва О. Кримськотатарська кухня — Брайченко Олена Юріївна, 2019. — ISBN 978-966-97882-0-7
- ↑ Чебуреки, плов та "чоловіча" кава з сіллю. Старе та нове в кримськотатарській кухні — 2023.
- ↑ Сергій Коробчук. Ті самі греки, що готують чібереки. День.
- ↑ Доля чебурека. Легенди та міфи стародавнього фастфуду : [арх. 07.10.2023] // Фокус. — 2017. — 15 серпня. — Дата звернення: 07.10.2023.
Традиція приготування кримськотатарської страви «чібєрєк» на YouTube — інтерв'ю та приготування страви з Альме Емірсалє, смт. Новоолексіївка, надане Херсонським обласним центром народної творчості та розміщене 17 листопада 2020 року на каналі Українського центру культурних досліджень.- Традиційний рецепт [Архівовано 6 травня 2023 у Wayback Machine.] з науково-популярної книги «Кримськотатарська кухня» Олени Соболевої.
- Рецепти тіста на чебуреки, чебуреків із яловичиною, із заварного тіста та з сиром від Євгена Клопотенка.
- Рецепти чебуреків [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.] від Вікторії Жмайло — редакторки FoodOboz інтернет-видання «Обозреватель».
|
Це незавершена стаття про їжу та напої. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
