Чернишов Віталій Олександрович
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Віталій Олександрович Чернишов | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 30 листопада 1972 (51 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Куп'янськ, Харківська область, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 184 см[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 72 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби (футзал) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Віта́лій Олекса́ндрович Чернишо́в (нар. 30 листопада 1972, Куп'янськ, СРСР) — український футболіст, футзаліст і тренер, майстер спорту міжнародного класу[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Почав займатися футболом у ДЮСШ Куп'янська, після чого грав за «Металург» (Куп'янськ) в чемпіонаті України з футболу серед аматорів. Паралельно грав у футзал в команді Харківського національного медичного університету. Після товариської гри між командами ХНМУ і «Інга» його запрошений до складу останньої. Зігравши в «Інзі» усе друге коло чемпіонату сезону 1993/1994, перейшов в іншу харківську команду «Рита», у якій також пробув півроку. Друге коло чемпіонату 1994/1995 відіграв в красногорівському «Гірнику», перед тим закінчивши свої виступи у футболці «Металурга». Після закінчення сезону «Гірнику» припинив своє існування і Чернишов поїхав закордон, прийнявши пропозицію ліванського футбольного клубу «Шабаб Аль-Сахель». Там він пробув рік, але через загрозу війни повернувся на Батьківщину у футбольний клубу «Оскіл», який виступав у другій лізі (група Б). Відігравши в команді півроку, остаточно зав'язав з великим футболом і зосередився на футзалі.
Друге коло чемпіонату 1996/1997 провів у харківському «ЕХО» і після цього перейшов в стан одного з грандів вітчизняного футзалу - київського «Інтеркасу», в якому провів свої найкращі роки. У Києві Віталій провів 5 сезонів, встигнувши зіграти в першому розіграші Кубка УЄФА, а також двічі виграти, як чемпіонат, так і Кубок України. За підсумками сезону 1999/2000 Чернишов потрапив у список 18 найкращих гравців чемпіонату[2].
Перед сезоном 2002/2003 повернувся в «Універ-ЕХО», якому віддав наступні 5 років кар'єри. З сезону 2004/2005 став граючим тренером команди. У 2005 і 2007 роках зіграв по одному матчу за «Локомотив» по праву фарм-клуба[3]. Після того як «Універ-ЕХО» припинив свою участь у чемпіонаті через фінансові труднощі, Віталій Чернишов на постійній основі перейшов в «Локомотив», де провів півтора сезони і покинув клуб наприкінці 2008 року[4].
На початку 2009 року став асистентом головного тренера і головним тренером другої команди харківського «Моноліту». У сезоні 2010/2011 був заявлений як гравець і грав у матчах плей-оф в кінці чемпіонату[5]. У 2011 році у складі команди «Вибор-Монах» (Дніпропетровськ) переміг у чемпіонаті України серед ветеранів віком від 35 років[6].
З 4 липня 2011 року займає посаду головного тренера «Моноліту»[7], вигравши з командою три поспіль Кубка ФК «Універ» - два в 2012 і один у 2013 рр[8]. В сезоні 2013/14 привів команду до срібних нагород у першій лізі чемпіонату України, але після цього «Моноліт» припинила своє існування.
У складі студентської збірної України з футзалу брав участь у двох чемпіонатах світу - 1994 (забив 5 голів) і 2000 (не відзначався) рр[9]. У складі національної збірної України виграв срібну нагороду на чемпіонаті Європи 2001 року. 29 березня 2013 року зіграв у матчі між збірними ветеранів України і Росії[10].
Станом на початок сезону 2002/2003 провів у чемпіонаті України 184 матчі, у яких відзначився 98-ма голами, а в Кубку України зіграв 40 матчів і забив 33 голи[11]. У середині 2020 року почав тренування з аматорською командою "Бардим".
Титули та досягнення[ред. | ред. код]
Гравець[ред. | ред. код]
- Чемпіон України (2): 1999, 2000
- Срібний призер чемпіонату України (3): 1998, 2001, 2002
- Володар Кубка України (2): 2000, 2001
- Фіналіст Кубка України (2): 1998, 2002
- Чемпіон України серед ветеранів від 35 років і старше: 2011
- Переможець турніру «Кубок визволення» (2): 1999, 2006
- Віце-чемпіон Європи: 2001
- Чемпіон Європи з футзалу серед університетських команд: 1997[12].
Тренер[ред. | ред. код]
- Срібний призер чемпіонату України у першій лізі: 2013/2014
- Переможець Кубку ФК «Універ» (3): 2012 (двічі), 2013
- Срібний призер Кубку Донбасу: 2012[13]
- Бронзовий призер Кубку Донбасу: 2013[14]
- Бронзовий призер Кубку Звільнення: 2012[15]
- Найкращий тренер Першої ліги: 2013/2014[16]
- Найкращий тренер Кубку ФК «Універ»: 2013[17]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ European Futsal Championship. Moscow 22-28 February 2001. Official Programme
- ↑ а б Програмка до матчів «Запоріжкокс»-«Уніспорт-Будстар»/«ІнтерКрАЗ». Запоріжжя - 2001
- ↑ 11 марта состоялись очередные игры первенства Украины среди команд первой лиги. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ 19 декабря МФК «Локомотив» выставляет на трансфер двух своих игроков [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Четвертьфинал. Третий матч. Локомотив - Монолит - 3:1 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Страницы истории футзала в Украине [Архівовано 8 вересня 2012 у Archive.is] (рос.)
- ↑ Виталий Чернышев возглавил Монолит (рос.)
- ↑ МФК Монолит - обладатель XXIII кубка ФК Универ! [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Журнал «Футбол 5х5», №27 (44), 27 серпня 2010
- ↑ Ветераны футзала Украины и России разошлись миром [Архівовано 1 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Програмка до матчів Україна-Росія і «Шахтар»-«Норільський нікель», березень 2003 року
- ↑ Арсенюк Олександр. Із Німа з перемогою // Газета «Український футбол». — 1997. — Вип. 24 (295) (липень). — С. 6.
- ↑ Монолит -серебрянный призер Кубка Донбасса-2012[недоступне посилання з серпня 2019] (рос.)
- ↑ Стали известны призеры Кубка Донбасса 2013[недоступне посилання з серпня 2019] (рос.)
- ↑ Монолит - бронзовый призер Кубка Освобождения 2012[недоступне посилання з серпня 2019] (рос.)
- ↑ Перша Ліга підвела підсумки сезону. Архів оригіналу за 31 серпня 2014. Процитовано 17 січня 2015.
- ↑ Виталий Чернышев признан лучшим тренером завершившегося областного первенства[недоступне посилання з серпня 2019] (рос.)