Чеслав Нанке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чеслав Нанке
Народився 13 вересня 1883(1883-09-13)
Коросно, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Помер 26 червня 1950(1950-06-26) (66 років)
Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка
Поховання Раковицький цвинтар
Країна  Республіка Польща
Діяльність історик
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Заклад Ягеллонський університет
Членство Польське наукове товариство у Львові

CMNS: Чеслав Нанке у Вікісховищі

Чеслав Нанке (пол. Czesław Nan­ke; 13 вересня 1883, Кросно — 26 червня 1950, Краків) — польський історик, картограф, автор підручників, популяризатор. Професор (1938).

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив зі спольщеної німецької родини. Народився в м. Кросно (нині місто в Польщі) в сім'ї адвоката. Школу та гімназію закінчив у м. Самбір. 1902—1906 вивчав право, історію та географію у Львівському університеті. У лютому 1907 захистив докторську дисертацію на тему: «Szla­c­hta wołyńska wobec Konstytucji 3 Maja» (керівник — професор Б.Дембіньський). 1902—1906 — працівник Бібліотеки Оссолінських у Львові. Гімназійний учитель у Тарнові (1907), Самборі (1907—1913) та Львові (1914—1939). Член Римських археографічних експедицій, організованих Краківською АН (1910—1912, 1921, 1930). Результатом цих експедицій стала праця «Z dziejów polityki Kurii Rzymskiej wobec Polski (1587—1589)» (1923), на підставі захисту якої здобув габілітацію (1925). 1925—1939 — викладач Львівського університету (від 1938 — професор).

Автор багатьох популярних гімназійних підручників: «Historia średniowieczna, podręcznik dla klas wyższych szkół średnich» (1923), «Historia nowożytna» (в 2-х част., 1924—1926), «Szkolny atlas historyczny. Dzieje średniowieczne i nowożytne» (1932) й ін. Переклав польською «Кня­зя» Нікколо Макіявеллі та «Анти­ма­кі­авеллі» прусського короля Фрідріха II Гогенцоллерна (1920). Член Наукового товариства у Львові (1920) та Польського історичного товариства (1923). 1941—1944 викладав у Таємному університеті у Львові. 1945—1947 — викладач ліцею в Тарнові. Від 1949 — доцент Ягеллонського університету та Школи політичний наук у Кракові. Опублікував «Historia dyplomacji, cz. 1: Rozwój form dyplomatycznych» (1947).

Помер у м. Краків.

Джерела та література

[ред. | ред. код]