Чигин

село Чигин
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Шосткинський район
Громада	Зноб-Новгородська селищна громада
Основні дані
Населення	89
Поштовий індекс	41044
Телефонний код	+380 5451
Географічні дані
Географічні координати	52°11′56″ пн. ш. 33°34′20″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	143 м
Місцева влада
Адреса ради	41022, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт. Зноб-Новгородське, вул. Шкільна, буд.1
Карта
Чигин
Чигин
Мапа

Чиги́н — село в Україні, у Зноб-Новгородській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 89 осіб.

Після ліквідації Середино-Будського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району.

Географія

Село Чигин знаходиться на лівому березі річки Свига, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Рудня, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Уралове. На річці велика загата. Через село проходить автомобільна дорога Т 1908.

Історія

Точних відомостей про час заснування села не збереглося. За твердженням А.М. Лазаревського, Чигин був «поселений не пізніше, XVI століття», в той час, коли Сіверської землі входили до складу Російського царства.

На момент передачі села Польщі, в кінці червня - початку липня 1619 року, Чигин належав двом підданим московського царя Дмитру та Івану Стромоуховим і значився порожнім, тобто в ньому ніхто не проживав.

Після переходу Сіверських земель до Речі Посполитої, Чигин в 1621 році був наданий Станіславу Дрогомиру, а від нього перейшов до Миколи Дрогоміра. У 1637 році Микола Дрогомир продав Чигин новгород-сіверському старості Олександру Пясочинському, який у вересні того ж року поступився ним Новгород-Сіверській єзуїтській колегії. Однак незабаром вона повернула Чигин Станіславу Дрогомиру, і він по ревізії 1638 року володів в ньому 4 дворами.

Після звільнення України від поляків Станіслав Дрогомир добровільно поступився Чигином Чернігівській єпископії, а Юрій Хмельницький закріпив його за нею своєю грамотою від 21 січня 1660 року.

Незабаром після цього Чигин перестав згадуватися в числі володінь Чернігівської єпископії. Не значився він ні в грамоті Лазаря Барановича від 6 серпня 1673 року про розділ її володінь, ні в універсалі гетьмана Івана Самойловича від 21 серпня 1673 року про його затвердження. За припущенням А.М. Лазаревського, це було пов'язано з тим, що після приходу в 1670 році до управління Спасо-Преображенським монастирем архімандрита Михайла Лежайського монастирські керуючі почали утискати жителів Чигина і вони покинули свої будинки.

Як довго Чигин залишався в запустінні невідомо. Однак по ревізії 1723 року в ньому вже числилося 3 двори і 4 хати, в 1765-1768 рр. - 5 дворів, а в 1779-1781 рр. - 6 дворів і 10 хат, в яких проживало 11 обивателів зі своїми сім'ями і 1 священик.

У 1786 році на підставі іменного указу Катерини ІІ від 10 квітня 1786 року «Про штат Київської, Чернігівської та Новгород-Сіверської єпархій » Чигин був вилучений у Спасо-Преображенського монастиря і переданий в казенне відомство. З того часу він перебував у віданні казни, а його жителі мали статус державних селян і платили грошовий податок в казну держави. При передачі Чигина в казенне відомство частина його земель була віддана мефедівському поміщику графу Петру Васильовичу Завадовському. Це викликало невдоволення у місцевих жителів, і в 1819 році вони разом з державними селянами сіл Олтар і Рудні захопили у спадкоємців П.В. Завадовського вирощений на відібраних землях врожай і повернули його у свою власність.

24 травня 2024 року по селу з боку російського агресора зафіксовано 6 вибухів, ймовірно ствольна артилерія 152 мм.

Посилання

• Погода в селі Чигин [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]