Чорнобиль. Історія катастрофи (книга)
 | Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Опівночі в Чорнобилі, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з квітня 2023. |
| Чорнобиль. Історія катастрофи | ||||
|---|---|---|---|---|
| Midnight in Chernobyl: The Untold Story of the World's Greatest Nuclear Disaster | ||||
| Жанр | Нон-фікшн | |||
| Автор | Адам Гіггінботам | |||
| Мова | англійська | |||
| Написано | 2019 | |||
| Видавництво | Simon&Schuster | |||
|
| ||||
Чорнобиль. Історія катастрофи (англ. Midnight in Chernobyl: The Untold Story of the World's Greatest Nuclear Disaster) – книга британського журналіста, письменника Адама Гіггінботама, видана у 2019 році видавництвом Simon&Schuster[1].
Зміст[ред. | ред. код]
Книга розповідає про ядерну катастрофу – аварію на Чорнобильській атомній електростанції.
Історія починається з будівництва електростанції в 14 км. від районного міста Чорнобиль, що розташований на правому березі річки Прип’ять, в Україні (на час описуваних подій - Українська РСР).
Далі автор розповідає про плани СРСР щодо будівництва атомних електростанцій, зупиняється на деталях та недоліках конструкцій ядерних реакторів в Радянському Союзі, зауважує на непоінформованість працівників атомних станцій про наявні недоліки реакторів.
Особлива увага також звертається на низьку якість будівництва, неналежний захист реакторів, порушення заходів безпеки, що в подальшому й призвело до катастрофи, яка сталася 26 квітня 1986 року о 01:25 внаслідок невдалого експерименту щодо роботи реактора при зниженні потужності. По хвилинах розписаний хід експерименту та подальші події від вибуху до спроб локалізувати аварію.
Окрема мова йде про приховування інформації радянським керівництвом, яке змушене було повідомити про подію лише тоді, коли радіаційні опади вже накрили значну частину Європи: Скандинавію, Польщу, Чехословаччину, Німеччину та південно-східну частину Франції.
Розповідь продовжується хронологією організації та здійснення комплексних заходів з ліквідації аварії, наводяться численні приклади як героїзму та самопожертви рядових ліквідаторів, так і розгубленості та некомпетентності з боку керівників всіх рівнів. Саме некомпетентність, спроби перекручування фактів, надання недостовірної інформації, питання політичного престижу й при цьому зневажливе ставлення до людей, призвели до затягування часу, необхідного для евакуації районів, що виявилися в зоні радіоактивного ураження.
Наприкінці автор розповідає про особисті зустрічі з учасниками подій та їх подальшу долю.
Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]
- Краща книга року за версією New York Times, 2019[2]
- Краща нон-фікшн книга року за версією Kirkus Reviews, 2019[3]
- Краща книга року за версією The Times Book Review, 2019[4]
- Медаль Ендрю Карнегі, 2020[5]
- Премія Colby Award, 2020[6]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Midnight in Chernobyl. Wikipedia (англ.). 29 березня 2023. Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ The New York Times Book Review. Wikipedia (англ.). 12 квітня 2023. Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Best of 2019. Kirkus Reviews (англ.). Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ 10 найкращих книг 2019 року | Читай.ua. chytay-ua.com. Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Andrew Carnegie Medals for Excellence in Fiction and Nonfiction. Wikipedia (англ.). 6 березня 2023. Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Colby Award. Wikipedia (англ.). 23 серпня 2022. Процитовано 21 квітня 2023.