Шаблон:Вибрана стаття/18 липня 2020

Німецька марка — колишня валюта Німеччини. Її запровадили 1948 року на території Західної Німеччини. Назва «німецька марка» для нової валюти Тризонії походить від традиційної німецької грошової одиниці — марки. 1990 року марка стала грошовою одиницею возз'єднаної Німеччини. Дорівнювала 100 пфенігів (нім. Pfennig, скорочено: pf). В обігу перебували монети номіналом 1, 2, 5, 10, 50 пфенігів і 1, 2, 5 марок та банкноти в 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 марок. Центральний банк — Німецький Бундесбанк. Завдяки, зокрема, суворій монетарній політиці Бундесбанку, німецька марка за час свого існування мала особливо «твердий» обмінний курс щодо інших валют і була другою за популярністю резервною валютою у світі. З 1 січня 2002 року в Німеччині запроваджено євро. Обмін на нову валюту проводили за курсом 1,95583 марки за один євро.