Шарлотта Валандре
Шарлотта Валандре | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Charlotte Valandrey | ||||
Ім'я при народженні | фр. Anne-Charlotte Marie Francoise Pascal[4] | |||
Народилася |
29 листопада 1968[2][5][4] XII округ Парижа, Париж[4] | |||
Померла |
13 липня 2022[4] (53 роки) , XIII округ Парижа, Франція[6] | |||
Поховання | Q110336068?[7] | |||
Громадянство | Франція | |||
Діяльність | письменниця, кіноакторка, телеакторка, телеведуча | |||
Alma mater | Lycée Paul-Valéryd | |||
Роки діяльності | 1985 — 2022 | |||
IMDb | nm0883484 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Шарлотта Валандре у Вікісховищі |
Шарлотта Валандре (фр. Charlotte Valandrey; 29 листопада 1968, Париж — 13 липня 2022, там само) — французька акторка та письменниця.
Життєпис[ред. | ред. код]
Анн-Шарлотта Паскаль (справжнє ім'я акторки) народилася 29 листопада 1968 року у Парижі в заможній родині розробника комп'ютерного забезпечення Жана-П'єра Паскаля та його дружини-піаністки Анн-Марі. 1973 року народилася її сестра Од. Із 6-річного віку проживала на морському курорті Пленеф-Валь-Андре, департамент Кот-д'Армор, на честь якого пізніше обрала свій творчий псевдонім. На початку 1980-х років родина переїхала до Парижа, де вона навчилася у ліцеї Поля Валері.
1985 року виконала головну роль у кінодрамі «Червоний поцілунок» Віри Бельмон, за яку наступного року отримала премію Срібний ведмідь найкращій акторці на 36-му Берлінському кінофестивалі, а також номінувалася на премію Сезар у категорії Найперспективніша акторка. Того ж року знялася у відеокліпі на пісню Девіда Боуї «As The World Falls Down» (композиція є саундтреком до фільму «Лабіринт» Джима Генсона, вона звучить в сцені, де Сара у виконанні Дженніфер Коннеллі відкушує отруєний персик і потрапляє всередину кришталевої кулі на бал).
Із 16-річного віку проживала сама у студії, придбаній для неї батьками, і дружила з музикантами-наркоманами, від одного з яких заразилася ВІЛ-інфекцією, про що дізналася за кілька днів до свого вісімнадцятиріччя. Незважаючи на недугу, продовжувала активно зніматися в кіно та на телебаченні. Наступною акторською удачею стала роль журналістки Міріам Кордьє у серіалі «Кордьє, стражі порядку» з П'єром Монді, Антонеллою Луальді та Брюно Мадіньє. Також помітною стала її роль принцеси Саші у фільмі «Орландо» (1992) Саллі Поттер за однойменним романом Вірджинії Вульф. Але були і розчарування, — 1989 року її запросили на головну роль у фільмі «Біле весілля» Жана-Клода Бріссо, але, дізнавшись про діагноз ВІЛ, замінили на Ванессу Параді.
17 липня 1999 року вийшла заміж за Артура Лекена. На початку 2000 року народилася їхня дочка Тара. 2002 року, після розриву з чоловіком, тяжко хвора Валандре пройшла потрійну терапію (Ерадикація Helicobacter pylori), яка пошкодила її серце і викликала два інфаркти, в результаті чого акторці знадобилася трансплантація серця. 2003 року успішно перенесла операцію з пересадки донорського серця.
2005 року видала першу зі своїх автобіографічних книг — «Кохання у крові». 2008 року за книгою було знято однойменний телефільм, сценарій до якого створив Еммануель Каррер.
2013 року нагороджена орденом Мистецтв та літератури кавалерського ступеня[8].
8 червня 2022 року акторка повідомила, що чекає на другу пересадку серця. Операцію було проведено 14 червня у паризькому госпіталі Пітьє-Сальпетрієр, але трансплантант не прижився[9].
Шарлотта Валандре померла 13 липня 2022 року у паризькому госпіталі Пітьє-Сальпетрієр в 53-річному віці[10].
Фільмографія[ред. | ред. код]
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1985 | ф | Червоний поцілунок | Rouge Baiser | Надя |
1986 | ф | Таксист | Taxy Boy | Корінн |
1987 | ф | Клятий Фернан | Fucking Fernand | Лілі |
1987 | ф | В тіні вітру | Les Fous de Bassan | Олівія Аткінс |
1988 | тф | Будинок у Римі | Una casa a Roma | Ванесса |
1988 | с | Холодний піт | Sueurs froiges | Зої |
1991 | ф | Все ще самі | Toujours seuls | Шарлотта |
1991 | с | Нестор Бурма | Nestor Burma | Марія Крейська |
1992 | с | Таємна поліція | Police Secrets | інспектор Клер Раух |
1992—2003 | с | Кордьє, стражі порядку | Las Cordier, jude en flic | Міріам Кордьє |
1992 | ф | Орландо | Orlando | принцеса Саша |
1993 | ф | Вічний чоловік | L'eternel mari | Катя Погорец |
1993 | ф | Берта де Жу | Berthe de Joux | Берта |
1993 | ф | В компанії Антонена Арто | En compagnie d'Antonin Artaud | Колетт Тома |
1993 | тф | Альбер Саварюс | Albert Savarus | Розалі де Ватвіль |
1995 | тф | Дім, який придбала Мері | The House That Mary Bought | Клер Бенуа |
1995 | тф | Тінь поцілунку | L'embra abitata | Роза |
1996 | тф | Добре, це Різдво! | Tiut va bien c'est Noël! | Крістін |
1996 | тф | Порятунок собаки | Le rançon du chien | Софі |
1996 | с | Доктор Сільвестр | Docteur Sylvestre | Маріанна |
2002 | с | Наполеон | Napoléon | мадам де Кюні |
2004 | с | Батько і мер | Père et Maire | Клер Конті |
2006 | с | Комісар Кордьє | Commissaire Cordier | Міріам Кордьє |
2006 | тф | Жанна Пуассон, маркіза де Помпадур | Jeanne Poisson, marquise de Pompadour | мадам Бранкас |
2008 | тф | Кохання у крові | L'Amour dans le sang | у ролі самої себе (у старшому віці) |
2008 | ф | Пам'ять води | La Mémoire de l'eau | - |
2009 | ф | Бал актрис | Le Bal des actrices | режисерка на кастингу фільму Івана Атталя |
2017—2019 | с | Завтра належить нам | Demain nous appartient | Лоранс Муаре |
2018 | с | Невинні | Les Innocents | Анн Десгранж |
2021 | с | Досконалі злочини | Crimes parfaits | Марі Кеменю |
2021 | с | Вбивства у Мюлузе | Meurters à Mulhouse | Карен Бауер |
Бібліографія[ред. | ред. код]
- 2005 — Кохання у крові (фр. L'Amour dans le sang)
- 2011 — Чуже серце (фр. De cœur inconnu)
- 2012 — Не забувай кохати мене (фр. N'oublie pas de m'aimer)
- 2014 — На шляху до восьмого неба (фр. Vers le 8e ciel)
- 2016 — Бомбей, кохання моє (фр. Bombay mon amour)
- 2018 — Кожного дня я слухаю биття свого серця (фр. Chaque jour, j'écoute battre mon cœur)
- 2022 — Примирися з собою (фр. Se réconcilier avec soi)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #142839329 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Fichier des personnes décédées
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ L'actrice Charlotte Valandrey est morte à l'âge de 53 ans
- ↑ https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article6496
- ↑ https://www.francetvinfo.fr/replay-radio/les-choix-de-france-info/charlotte-valandrey-chevalier-des-arts-et-lettres_1738203.html
- ↑ https://www.lemonde.fr/cinema/article/2022/07/13/l-actrice-charlotte-valandrey-est-morte-apres-une-nouvelle-operation-du-c-ur_6134691_3476.html
- ↑ https://www.francetvinfo.fr/culture/tv/l-actrice-charlotte-valandrey-connue-pour-son-role-dans-la-serie-les-cordier-juge-et-flic-est-morte-a-l-age-de-53-ans_5254708.html
Посилання[ред. | ред. код]
|
- Народились 29 листопада
- Народились 1968
- Уродженці Парижа
- Померли 13 липня
- Померли 2022
- Померли у Франції
- Кавалери ордена Мистецтв та літератури
- Лауреати премії «Срібний ведмідь»
- Французькі акторки
- Французькі кіноакторки
- Французькі телеакторки
- Французькі театральні акторки
- Акторки XX століття
- Актори та акторки XXI століття
- Французькі письменниці