Шарлотта Фредеріка Нассау-Зігенська
| Шарлотта Фредеріка Нассау-Зігенська | |
|---|---|
| нім. Charlotte Friederike von Nassau-Siegen | |
.jpg) Шарлотта Фредеріка на портреті пензля К. Ґ. Рінґе, 1751 | |
| 7-а княгиня-консорт Ангальт-Кьотену | |
| Початок правління: | 27 червня 1725 |
| Кінець правління: | 19 листопада 1728 |
| Інші титули: |
графиня Шаумбург-Ліппе (1730—1748) |
|
| |
| Попередник: | Фредеріка Генрієтта Ангальт-Бернбурзька |
| Наступник: | Емілія Промніц-Плесська |
|
| |
| Дата народження: | 30 листопада 1702 |
| Місце народження: | Зіген, Нассау-Зіген |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 22 липня 1785 (82 роки) |
| Місце смерті: | Штадтгаґен, Шаумбург-Ліппе, Священна Римська імперія |
| Поховання | Штадтгаген[1] |
| Чоловік: |
1) Леопольд 2) Альбрехт Вольфганг |
| Діти: |
Від першого шлюбу: Емануель Людвіг, Леопольдіна Шарлотта Від другого шлюбу: не було |
| Династія: | Нассау, Асканії, Ліппе |
| Батько: | Фрідріх Вільгельм Адольф Нассау-Зігенський |
| Мати: | Єлизавета Франциска Гессен-Гомбурзька |
Шарлотта Фредеріка Нассау-Зігенська (нім. Charlotte Friederike von Nassau-Siegen, 30 листопада 1702 — 22 липня 1785) — принцеса Нассау-Зігенська з династії Нассау, донька князя Нассау-Зігену Фрідріха Вільгельма Адольфа та ландграфині Гессен-Гомбурзької Єлизавети, друга дружина князя Ангальт-Кьотену Леопольда, а після його смерті — графа Шаумбург-Ліппе Альбрехта Вольфганга.
Народилась 30 листопада 1702 року у Зігені. Стала первістком в родині принца Нассау-Зігенського Фрідріха Вільгельма Адольфа та його першої дружини Єлизавети Гессен-Гомбурзької, з'явившись на світ за дев'ять с половиною місяців після їхнього весілля. Мала чотирьох молодших суродженців, з яких дорослого віку досяг лише брат Фрідріх Вільгельм.
Нассау-Зіген був у 1705 році зайнятий прусськими військами, а наступного року — пфальцькими. Відбувались повстання проти регента князівства Вільгельма Гіацинта. У березні 1707 року імператор передав владу у країні Фрідріху Вільгельму Адольфу.
У листопаді того ж року Шарлотта Фредеріка втратила матір перед своїм 5-річчям. Батько п'ять місяців потому одружився вдруге з Амалією Луїзою Курляндською. Від цього союзу принцеса мала восьмеро єдинокровних сиблінгів, з яких вижили сестри Вільгельміна Шарлотта, Августа Амалія, Кароліна та Єлизавета Ядвіґа.
Дівчина виховувалась своєю тіткою по матері Вільгельміною Марією Гессен-Гомбурзькою, яка у 1711 році стала дружиною графа Антона II Альденбурзького.[2] Її нова родина мешкала у Фарелі. У 19 років втратила і рідного батька.
У 22 років стала дружиною 30-річного князя Ангальт-Кьотену Леопольда. Весілля відбулося 27 червня 1725 року у Веймарі. Наречений був удівцем, від першого шлюбу мав малолітню доньку. Леопольд полюбляв садівництво,[3] музику та оперу зокрема, до 1723 року його придворним капельмайстром був Йоганн Себастьян Бах.
Оселилися молодята у Кьотенському замку. У них народилося двоє спільних дітей:
У 1628 році, захворівши на віспу, померли обоє їхніх нащадків. Леопольд пішов з життя два місяці потому від цієї ж хвороби. Ангальт-Кетен перейшов до його молодшого брата Августа Людвіга.
Названі батьки Шарлотти Фредеріки, граф і графиня Альденбурзькі, влаштували її другий шлюб.[2]
У 27 років принцеса стала дружиною графа Шаумбург-Ліппе Альбрехта Вольфганга, якому невдовзі виповнювався 31 рік. Весілля пройшло 26 квітня 1630 року у Фарелі. Наречений також був удівцем. Від першого шлюбу мав двох малолітніх синів. Спільних дітей у подружжя не було.
Мешкала пара у Бюккебурзькому замку. У 1732 році в будівлі трапилася велика пожежа, східне та південне крила згоріли за кілька годин. Втім, протягом року замок був відновлений, а внутрішній ров засипали щебенем. Навколо був розбитий бароковий сад. У 1740 році подружжя відвідав Вольтер.[4]
Сімейне життя не було щасливим.[2] У 1732 році Альбрехт Вольфганг зустрів названу 17-річну сестру своєї дружини, Шарлотту Софію Альденбурзьку, і завів із нею роман. Влітку 1733 року вона була видана заміж і від'їхала до Гааги, але після смерті батька у 1738 році повернулася назад і розлучилася з чоловіком. До самої смерті Альбрехта Вольфганга у вересні 1748 року вона мешкала у Бюкебурзькому замку та народила графу двох синів.[5]
Після смерті чоловіка Шарлотта Фредеріка використовувалазамок Штадтгаґену як удовину резиденцію.[6][7][8] Там же і померла у похилому віці 22 липня 1785 року за часів правління Філіпа II. Похована у мавзолеї церкви Святого Мартіна у Штадтгаґені.[9]
Генріх II | Марія Магдалена Лімбург-Штірумська | Адольф Нассау-Шаумбурзький_Rijksmuseum_SK-A-4409.jpeg) | Єлизавета Шарлотта Гольцапфель | Фрідріх I | Маргарита Лейнінгенська | Якоб Кеттлер | Луїза Шарлотта Бранденбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вільгельм Моріц | Шарлотта Ернестіна Нассау-Шаумбурзька | Фрідріх II | Луїза Єлизавета Курляндська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Фрідріх Вільгельм Адольф Нассау-Зігенський | Єлизавета Гессен-Гомбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Шарлотта Фредеріка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ dr. A.W.E. Dek Genealogie van het Vorstenhuis Nassau — Залтбоммел: Europese bibliotheek, 1970.
- ↑ а б в Профіль на Genealogics.org [1] (англ.)
- ↑ 400 років садовому мистецтву у Кьотені [2] [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Бюккебурзький замок [3] [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Біографія Шарлотти Софії Альденбурзької [4] [Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Замок Штадтгаґену [5] [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Історія Штадтгаґенського замку [6] (нім.)
- ↑ Friedrich Gottschalck.Die Ritterburgen Deutschlands, Том 1. Heinrichshofen, 1840. — стор. 317. [7] (нім.)
- ↑ Церква Святого Мартіна у Штадтгаґені [8] [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Curd Ochwadt: Voltaire und die Grafen zu Schaumburg-Lippe. Bremen, Wolfenbüttel: Jacobi-Verlag 1977. ISBN 3-87447-230-2
- Hella S. Haasse: Ich widerspreche stets. Das unbändige Leben der Gräfin Bentinck. Roman. Aus dem Niederländischen von Maria Csollány. Reinbek bei Hamburg: Wunderlich 1997. ISBN 3-8052-0580-5 – Taschenbuchausgabe: Rowohlt 1999. ISBN 3-499-22465-8
- Frédéric Deloffre: Die Entstehung von Voltaire's 'Candide'. Von Bückeburg bis Konstantinopel. In: Schaumburg und die Welt. Zu Schaumburgs auswärtigen Beziehungen in der Geschichte. Hubert Höing. Bielefeld (u.a.) 2002, стор. 143-152. ISBN 3-89534-411-7
- Нассау-Зіген [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Шарлотти Фредеріки Нассау-Зігенської [Архівовано 28 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Леопольда Ангальт-Кьотенського [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Альбрехта Вольфганга Шаумбург-Ліппського [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
|
