Шекета Мирослав Михайлович
| Шекета Мирослав Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
5 червня 1933 (за іншими джерелами –18 травня 1933) м. Галич, Станиславівський повіт, Польська республіка (нині Івано-Франківська область, Україна |
| Місце проживання | м. Київ |
| Країна |
 Польща →  УРСР →  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Буковинський державний медичний університет |
| Галузь | медицина, біологія |
| Заклад | Національний інститут серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова НАМН України |
| Посада | завідувач відділу, головний лікар |
| Відомий завдяки: | операціям на відкритому серці |
| Батько | Шекета Михайло Андрійович, Заслужений лікар УРСР |
| Нагороди | «Заслужений лікар України» ; «Відмінник охорони здоров'я» |
Мирослав Михайлович Шекета (* 5 червня 1933[1], м. Галич, Станиславівський повіт, Польська республіка (тепер – Галицький район, Івано-Франківська область, Україна) — український кардіолог, науковець
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в родині медиків. Батько — Михайло Андрійович, працював лікарем, головним лікарем районної лікарні, мав почесне звання «Заслужений лікар УРСР». Мати — Марія Іванівна, працювала акушеркою, операційною сестрою.
Мирослав закінчив середню школу в Галичі. З 1950 по 1956 рік навчався в Чернівецькому державному медичному інституті (тепер — Буковинський державний медичний університет).
Мирославу Михайловичу після закінчення інституту декілька кафедр пропонували вступати в аспірантуру, але він вибрав працю практичного хірурга і взяв направлення в смт Більшівці.
У 1961 році його призначають на посаду районного хірурга та завідувача хірургічним відділенням центральної районної лікарні міста Галич.
У 1968 році Мирослав Михайлович на конкурсній основі вступає до клінічної ординатури із серцево-судинної хірургії в м. Києві, його «зарахували до складу колективу академіка М. М. Амосова з пересадки серця та освоєння оперативних втручань на відкритому серці з апаратом штучного кровообігу»[2].
Після закінчення ординатури, академік М. М. Амосов запропонував Мирославу Шекеті залишитися для праці в Інституті серцево-судинної хірургії кардіохірургом.
У 1973 році Мирослав Михайлович стає завідувачем відділенням хірургії, а потім — головним лікарем Інституту серцево-судинної хірургії (тепер — Національний інститут серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова НАМН України).
У 1986 році М. М. Шекета був на ЧАЕС з метою перевірки всіх медичних закладів ураженої зони.
Два роки, з 1988 по 1990 рік, Мирослав Михайлович працює лікарем-хірургом в Анголі (Африка), де проходила громадянська війна.
З 1990 по 1992 рік М. М. Шекета перебував у США, "де знайомився з хірургічними методами лікування в клініках Чикаго та Мілвокі, брав участь у Конгресі хірургів Північної Америки, виступав на науковій конференції в Чикагзькому університеті з питань аварії на ЧАЕС[3].
Мирослав Михайлович Шекета є автором «Португальсько-українського словника». Він співавтор 18 наукових праць з хірургії серця.
.jpg)
Володіє українською, англійською, німецькою, португальською, польською та російською мовами.
Захоплення — медицина, біологія, географія, класична музика та опера.
Живе у Києві.
Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]
- «Заслужений лікар України» (1988);
- «Відмінник охорони здоров'я»;
- «Лікар-хірург вищої кваліфікаційної категорії».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ За іншими джерелами – 18 травня 1933.
- ↑ Такі операції треба проводити в перші шість годин після травми". Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
- ↑ Ярослав Мусякевич. Наші славні земляки. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 16 лютого 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ярослав Мусякевич. Наші славні земляки [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Такі операції треба проводити в перші шість годин після травми" [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Хірургічне відділення Галицької центральної районної лікарні. Івано-Франкіський осередок асоціації хірургів України [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Родина[ред. | ред. код]
- Дружина Єременко Діана Іванівна – лікар-офтальмолог;
- Донька Оксана – біолог;
- Донька Галина – лікар-кардіолог.
- Онуки: Аня, Анастасія та Михайло.
