Шелюги
| село Шелюги | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Запорізька область |
| Район | Якимівський район |
| Громада | Якимівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1873 |
| Населення | 1362 |
| Площа | 8,239 км² |
| Густота населення | 165,31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 72560 |
| Телефонний код | +380 6131 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°33′24″ пн. ш. 35°13′45″ сх. д. / 46.55667° пн. ш. 35.22917° сх. д.Координати: 46°33′24″ пн. ш. 35°13′45″ сх. д. / 46.55667° пн. ш. 35.22917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
13 м |
| Водойми | Малий Утлюг, Молочний лиман |
| Відстань до районного центру |
20 км |
| Найближча залізнична станція | Якимівка |
| Відстань до залізничної станції |
20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 72540, Запорізька обл., Якимівський р-н, с.Шелюги, вул.Зої Космодем'янської,13 |
| Карта | |
  Шелюги | |
 Шелюги | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ше́люги — село в Україні, в Мелітопольському районі Запорізької області. Входить до складу Якимівської селищної громади. Населення становить 1362 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Шелюгівська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Шелюги розташоване між річкою Малий Утлюк і Молочним лиманом, за 3 км від села Охрімівка та за 20 км на південний схід від центру громади. Село перетинає автомобільна дорога Т 0820 Якимівка — Кирилівка. Паралельно їй через Шелюги проходить ділянка Каховського каналу, побудованого в 1980-х роках для зрошення полів.
Історія[ред. | ред. код]
В околицях села Шелюги виявлено неолітичне поселення та кургани доби бронзи (IV, III — І тисячоліття до н. е.). Рештки поселення скіфо-сарматських часів (II—І ст. до н. е.) збереглись у західній частині села та біля Малої Тернівки.
Село було засноване в 1873 році вихідцями з Охрімівки.
У 1930-х роках в селі був заснований колгосп імені Мічуріна. В роки застою колгосп ім. Мічуріна обробляв 3921 га сільськогосподарських угідь, спеціалізуючись на виробництві зерна, молока, садівництві та овочівництві.[1]
У 1990-х роках колгосп імені Мічуріна розпався і був перетворений в кооператив. Колгоспне майно і земля були розпайовані. Розпаювання садів викликало численні суперечки і розгляди, що розтягнулися на 4 роки, а в 2005 році навіть призвели до перекриття протестуючими жителями Шелюг траси М18 Харків — Сімферополь.[2]
У 2008 році було засновано «Шелюгівське лісництво».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Якимівської селищної громади.[3]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Якимівського району, село увійшло до складу Мелітопольського району.[4]
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Фотогалерея[ред. | ред. код]
-
Дитячий садочок «Ромашка» -
Пам'ятник загиблим воїнам-односельцям в центрі Шелюг -
Сільський стадіон -
Зрошувальний канал -
Захід над каналом -
Вид на село з річки Малий Утлюк
Постаті[ред. | ред. код]
- Лобов Дмитро Олексійович (1992—2014) — солдат Збройних сил України учасник російсько-української війни.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область[недоступне посилання з травня 2019]. / Ін.-т історії АН УРСР-К .: Глав.ред. Української Рад. Енциклопедії, 1981 г. 728 с.
- ↑ «Це солодке слово „черешня“» [Архівовано 30 жовтня 2007 у Wayback Machine.], стаття в «Мелітопольських відомостях».
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 20 березня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шелюги |
- Погода в селі Шелюги [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615.
| ||||||||
| |||||||||||
